Перший раз я побачив її в тролейбусі, проїжджаючи по проспекту. Я остовпів, у мене перехопило подих. Вона була така гарна, що я просто онімів. Я дивився на неї на всі очі, і через них немов торкався її, гладив, і дуже хотів підійти, познайомитися, але... Ноги чомусь не слухалися... Загалом, кажу ж, остовпів. Вона теж безвідривно дивилася на мене. Але жоден з нас не зробив спроби наблизитися, і коли вона зійшла на своїй зупинці, озирнувшись на мене, я відчув, ніби щось рветься всередині і побіг до виходу. Але двері вже зачинилися, і тролейбус рушив далі за маршрутом...