Вона була успішною бізнес леді, зрілою, досвідченою, розважливою та, найголовніше, міркувала тверезо. Ставила цілі й досягала їх. Незважаючи на свій успіх в роботі, залишалася світлою, чуйною й уважною людиною. Навколо неї була маса людей, що бажали її уваги. Вона була доброзичлива та мила, особливо не зближуючись ні з ким. В основному, робота займала її думки. Бувало, ночами ставало самотньо, тужливо й вона плакала в подушку, згорнувшись калачиком. Але це не заважало їй царювати вранці й встигати скрізь і всюди. Одного разу вона, прийшовши з роботи в порожній будинок, зайшла на кухню перекусити. Сіла на стілець, подивилася на Ейфелеву вежу з брудних тарілок в мийці. Важко зітхнувши, вона почала мити посуд. Голосно задзвонив телефон: від несподіванки вона здригнулася й тарілка вислизнула з рук, з гуркотом розбившись. Дзвонила подруга, вона щось почала активно, радісно розповідати. Пропускаючи повз вуха цю тираду, вона сумно відповіла: — Задовбалася я...