Ромашка (ОПОВІДАННЯ)

Перший раз я побачив її в тролейбусі, проїжджаючи по проспекту. Я остовпів, у мене перехопило подих. Вона була така гарна, що я просто онімів. Я дивився на неї на всі очі, і через них немов торкався її, гладив, і дуже хотів підійти, познайомитися, але... Ноги чомусь не слухалися... Загалом, кажу ж, остовпів. Вона теж безвідривно дивилася на мене. Але жоден з нас не зробив спроби наблизитися, і коли вона зійшла на своїй зупинці, озирнувшись на мене, я відчув, ніби щось рветься всередині і побіг до виходу. Але двері вже зачинилися, і тролейбус рушив далі за маршрутом.

Весь день я був сам не свій, хотілося кудись тікати, щось робити і в той же час я розумів, що все марно, де її знайдеш в цьому величезному мегаполісі...

Частина 1. Гра.

Був самий розквіт застою. Час для мене просто чудовий. Мені нещодавно виповнилося вісімнадцять, я — студент енергетичного інституту, перспективи блискучі, до того ж, батьки працюють за кордоном, так що мені завжди щось перепадає із закордонних речей, напоїв та електроніки. Ось нещодавно привезли знаменитий подвійний альбом "TheBeatles", відомий як "WhiteAlbum", в який були вкладені кольоровий, майже метрової довжини, плакат зі словами пісень з альбому на зворотному боці і чотири великі кольорові листівки-фотографії бітлів. Де їм вдалося його дістати, не розумію! Я був упевнений, що весь тираж давно вже розпродано років п'ять тому. Саме цей альбом і став потім головною причиною того, що сталося.

На курсі я наймолодший, оскільки закінчив школу на рік раніше і вступив туди, теж не встигнувши дорости до потрібного віку. Все завдяки моїй мамі, яка працювала вихователем в дитячому саду, і взяла мене в свою групу з дітлахами старшими від мене на рік.

У нашій групі було кілька москвичів, чиї батьки займали досить високі посади в радянському уряді та всяких райкомах-обкомах. Особливо серед них виділялися троє: Толік Лук'янов, Володя Гуревич і Лариса Маркова. Вони і одягалися не так, і поводилися якось... Ну, вільніше, чи що... Захоплювалися джазом, читали недоступні іншим книжки типу «Майстер і Маргарита», «Джин Грін – недоторканий» і навіть, за чутками, «Архіпелаг Гулаг». Була у них і своя компанія, називалася новомодним словом «тусовка», що включала хлопців і дівчат з інших інститутів, в тому числі з універу.

Не знаю, що в мені їх цікавило, не рахуючи допомоги в навчанні, але останнім часом вони все більше спілкувалися зі мною, особливо Лариса (середнього зросту фарбована блондинка з непоганою фігурою; у неї був хлопець, той самий Толік). Іноді я ходив з ними в кіно, на танці, ми збиралися слухати платівки Преслі, Дассена, Гудмена... Вони ділилися зі мною дефіцитними книгами, одного разу я навіть мало не провалив сесію, зачитавшись "Графом Монте-Крісто".

Мені імпонувала їх увага, я здавався сам собі дорослішим і особливим. Хоча з приводу віку хлопці нерідко жартували наді мною, а дівчата з нашої групи, при оформленні стінгазети на двадцять третє лютого, де вони кожному хлопцеві присвячували якісь вірші, що найбільш відображали, на їхню думку, його суть, про мене написали словами з популярної тоді пісні: "Я пухнасте біле кошеня, не ловив жодного разу я мишей…"

Втім, жарти ніколи не були злими, більш того, до мене ставилися з легким відтінком заступництва, особливо дівчата. І навіть знаючи, наприклад, що я не п'ю горілку, вони перед кожним нашим святом або вилазкою на природу завжди перевіряли, чи було для мене сухе вино.

А сьогодні, коли я похвалився на перерві новим "вінілом", очі всієї чесної компанії розгорілися, вони тут же встановили черговість прослуховування, а потім раптово Лариса запропонувала:

— Хлопчики, а давайте візьмемо його на ромашку! — після чого хлопці якось дивно переглянулися, а Толік незрозуміло відповів:

— Так поговори з дівчатами. Хоча такий закид... — і швидко звернув розмову на щось інше, а тут якраз зміна закінчилася, і ми рушили в аудиторію.

Я тоді нічого не зрозумів, але перепитувати не став, не бажаючи уславитися профаном, який не знає елементарних речей. Десь через тиждень, в п'ятницю, ми знову зібралися вдома у Вовчика, щоб писати курсові. Коли все було розібрано і питання вирішені, господар квартири запропонував трохи випити. У нього виявилося токайське вино в пляшці, схожій на коньячну, до речі, моє улюблене. Ніхто не відмовився, і розмова плавно скотилася до обговорення мого вже прослуханого альбому.

— До речі, ти йдеш на ромашку? — раптово запитав мене Вовчик, — Наскільки я зрозумів, тебе запрошують.

— Так, дівчатка згодні, — підтвердила Лариса.

— А що це за "ромашка" така? — вже всерйоз зацікавився я.

Всі чомусь розсміялися, а потім Толік єхидно запитав:

— Як у тебе з мишами, ловив вже?

Знаючи, що малося на увазі під цим, оскільки жарт був з неабиякою бородою, я навіть не образився, лиш пробурмотів:

— Причому тут це?

— Та при тому самому — знову розсміялися хлопці, а Лариса сказала:

— Нічого, він ще все встигне, та й чому б не почати завтра?

Взагалі-то, завтра я збирався в кіно на новий тоді, але вже розпіарений фільм "Романс про закоханих", про що і повідав іншим.

— Ти це кинь, фільм нікуди не дінеться, а ось на ромашку можеш вже не потрапити, — заперечив Володя.

— Йдемо, не пошкодуєш, — підтримав його Толік, — ось тільки диски доведеться з собою взяти.

— Які диски? —не зрозумів я, не зв'язавши наявність у мене "Білого альбому" з якоюсь ромашкою.

— Гаразд, зараз поясню, — зглянувся Толік і почав розповідь...

Виявляється, на цій їх тусовці періодично збиралися найбільш розкуті хлопці і дівчата та займалися... Цим самим. Ну, "полюванням на мишей". Та ще й не просто так, а за певними правилами! Загалом, хлопці повинні були приносити якийсь внесок, такі дуже дефіцитні подарунки, типу рідкісних платівок, колекційного коньяку, закордонних марочних вин і взагалі щось, що дістати було нереально або дуже-дуже непросто. Втім, це були не цілком подарунки, а скоріше ставки, за які дівчатам ще треба було боротися.

Правила полягали в тому, що дівчата, роздягнені або напівроздягнені, лягали на килим на спину, а гра проводилася в одній з великих квартир тодішнього істеблішменту, де килими були не розкішшю, а звичайним предметом інтер'єру. Так ось, вони лягали на килим у вигляді пелюсток ромашки, головами в центр, ніжки нарізно, і запрошували "джмелів" запиляти їх по колу...

Родзинка була в тому, що якщо хлопець-джміль кінчав на тій же дівчині, з якою почав, то він не тільки зберігав для себе свою ставку, а й отримував титул "короля джмелів", що давало йому право на будь-яку дівчину до кінця тусовки в будь-який момент. Він мав право просто поманити пальцем, і вона покірно йшла з ним. При цьому число дівчат не обмежувалося, він міг бути хоч з усіма, поки вечірка не закінчиться. Кінчати ж треба було на живіт дівчині так, щоб було все наочно і без обману, і при цьому, не допомагаючи собі руками. Правда, і число кіл не обмежувалося. Дівчатам же наказувалося закласти руки за голову і не ворушити ногами, все інше було на їх розсуд.

У разі невдачі ставка губилася і розподілялася потім між "пелюстками". За дотриманням правил стежив спеціально призначений рефері.

У міру розповіді я поступово очманів. У скронях застукало, в горлі засвербіло, у вухах з'явився дзвін. Як виявилося, хлопці вже не раз брали участь у цій забаві, включаючи Ларису. Я якось по-іншому глянув на свою одногрупницю, намагаючись розглянути в ній щось таке, і не зміг. "А як же її хлопець?" — промайнула думка, але я промовчав, врешті-решт, всі дорослі, самі у всьому розберуться.

— Ну що, згоден ризикнути своїми бітлз? — поцікавився Толік, перервавши сум'яття думок в моїй голові.

— Т… Так, — видавив я з себе, мене охопило тремтінням.

— Тільки знаєш, про це мовчок!

— Та що я, маленький?

Всі чомусь знову розсміялися.

— Ну, ось і добре, значить, завтра зустрічаємося у мене в чотири, — підсумувала Лариса, і я поїхав до себе в гуртожиток.

Чи треба говорити, що в цей день я більше займатися не зміг, і дві пари, які у нас були в суботу, пролетіли теж безрезультатно? Навчання не мало ні найменшого шансу хоч якось запліднити мій розум. В голові миготіли всякі видіння, в яких голі жінки змінювали одна одну, очікуючи мене, і серед них була Лариска. Все це викликало сильну ерекцію, яку доводилося приховувати, перемістивши свій член всунутою в кишеню рукою в положення на дванадцять годин...

У суботу після обіду я вимився, одягнувся в найкраще, що у мене тоді було — джинси і водолазку, та до того ж пшикнув привезеною батьками чоловічою туалетною водою, і вже за півгодини до обумовленого часу крокував з дисками під пахвою. Я стояв біля під'їзду будинку Лариси, не наважуючись піднятися. Тут мене і застали Толік з Вовчиком, що підійшли хвилин двадцять по тому.

— Ти чого маєшся? — поцікавився Володя, після того, як ми поплескали один одного по плечах, — Чого в будинок не йдеш?

— То таке, — зніяковів я, — квартиру не можу згадати.

— Це як? — здивувався Толік, — Ми ж нещодавно саме у неї Ділана слухали!

Я ще більше зніяковів і почервонів, нічого не кажучи.

— Ха! Та він соромиться. — здогадався Вовчик і додав, — Ти не бійся, Сандро, все буде чудово, ось побачиш. — і він, обійнявши мене за плечі, повів у під'їзд.

Двері нам відкрила симпатична жінка років сорока, з ямочками на щоках.

— Добридень, Ольго Федорівно, — хором привіталися ми.

— А Лариса ще не готова? — вточнив Толік.

— Привіт, хлопчики. Вона вже останній марафет наводить. По-моєму, так це у вас тепер називається? Може, поки чайку поп'єте? — посміхаючись, відповіла мама Лариски, пропускаючи нас в квартиру.

— Ой, ні, — відмовився за всіх Толік, — ми й так вже запізнюємося. Лар, ти скоро там?

— Вже йду! — з ванної вискочила Лариска, поцілувала Толіка в щічку, накинула плащ і випурхнула за двері.

Десь через півгодини ми вже були у дворі величезного будинку на проспекті, де проживала номенклатура і де в одній з квартир збиралася сьогоднішня тусовка.

Двері нам відкрив незнайомий хлопець нашого віку. Мабуть, господар квартири.

— Славко, — простягнув він мені руку, після того, як поцілував Лариску і поплескав по плечах моїх приятелів.

— Сашко — потиснувши її, назвався я.

— Ну, проходьте, всі вже зібралися, тільки вас і чекають.

Усередині гуркотіла композиція "Подивись на себе" популярної групи "Uriah Heep", вочевидь з непоганих колонок, оскільки, мені здалося, що аж стіни тремтіли. Ми увійшли всередину.

Квартира виявилася великою, чотирикімнатною і з високими стелями. У великій кімнаті, приблизно п'ять на шість метрів, центр якої був застелений величезним килимом, з келихами в руках стояли і сиділи троє хлопців і п'ятеро дівчат, теж не з нашого інституту. Всі з цікавістю поглянули в нашу сторону.

— Кому викуп віддавати? — запитав Володя.

— А ось, дивись, Марійці, вона новенька і сьогодні виконує роль рефері, — він вказав на струнку шатенку в світлій блузці й темно-зеленій спідниці, що стоїть до нас спиною біля столика, на якому лежали застави, принесені хлопцями.

Вовчик дістав з сумки набір французької косметики і, забравши у мене альбом, а у Толіка парфум "Climat", рушив до неї, кинувши нам:

— Треба зареєструвати.

Я став придивлятися до дівчат, а Славко говорив мені, кого як звати.

— Он та, баскетболістка, це Віка, — вказав він на спортивного вигляду високу брюнетку з копицею короткостриженого волосся, — це Наташа, – його палець перемістився на ту, що п'є коктейль, невисоку симпатичну блондинку (вона тут же помахала нам рукою), — А та, що сперечається з Григорієм, то Галина.

Галя виявилася злегка повною, життєрадісною реготушкою з кучерявим, світлим волоссям і великими грудьми.

— А це хто? — вказав я на четверту дівчину, симпатичну, з круглим личком і косою, яку вона перекинула через плече, сидячи в кріслі теж з келихом в руці.

— Це Лілія, моя молодша сестра.

"Нічого собі!" — спалахнуло у мене в голові, — "Він що ж, разом із сестрою буде?!"

У цей момент дівчина, що стояла біля столу, закінчуючи справи з Володею щодо закладів, обернулася до нас, і у мене пересохло в роті, а серце підстрибнуло і затріпотіло десь в горлі... Це була вона, та дівчина з тролейбуса!

Вона чемно привіталася з нами, а Толік манірно вигукнув:

— Вітаю, мила пані, вражений я в серце прямо! — після чого церемонно поцілував їй руку.

Дівчина почервоніла, а потім подивилася на мене, і в її очах щось блиснуло. Було видно, що вона мене впізнала. Я, долаючи боязкість, пробурмотів:

— Сашко, дуже приємно, — і обережно потиснув простягнуту руку.

— Марі, — також тихо сказала дівчина та ще сильніше почервоніла.

Ми були нашвидку представлені іншим гостям, і я дізнався, що залишилися два хлопця — це Іван та Сергій.

Лариска звернула увагу, що я тримався з Марією якось неприродно і, коли я підійшов до столу, щоб, як усі, взяти собі мартіні (теж, до речі, незнайомий мені напій) з соком, вона негайно захотіла дізнатися, чи вже не знайомі ми. Але я відповів, що бачу її тільки другий раз в житті, та й то, першого разу майже не було.

— Ну-ну, — посміхнулася вона, — а виглядає, ніби ти в неї вже закохався.

— Ось ще! — спалахнув я, а серце зрадницьки застукало, розливаючи по обличчю рум'янець, — Ларисо, — невпевнено запитав я, — А вона що, теж буде разом з вами... Ну, в ромашці?

— А що? — здивувалася та.

— Та ні, я так, загалом... — майже прошепотів я, — просто хотів з нею ближче познайомитися.

— Ага, зрозуміло-о, — зробила паузу Лариса, уважно дивлячись на мене, — познайомитися, отже... Ні, нічого не вийде, ти з нею сьогодні не познайомишся. Новенькі тільки спостерігають, вирішуючи, чи треба їм це. Втім, якщо вже вона сюди прийшла… Пам'ятаєш, є правило: якщо виграєш, можеш претендувати на будь-яку з учасниць.

— Що, і на неї теж?! — зрадів я.

— Саме так, і на неї. — повільно промовила Лариска, продовжуючи розглядати мене, — Але ти не спокушайся, це буде зовсім непросто, особливо в перший раз.

Я знову почервонів, уявивши, що буду робити в цей самий "перший раз". І щоб закрити тему, я бадьоро заявив:

— А це ми ще подивимося!

— Ну-ну! — знову тягне слова Лариса, а потім відвертається та йде до решти дівчат, з ходу включившись в їх розмову.

Раптово, Галя, закінчивши перепалку з Гришком, заплескала в долоні, привертаючи увагу.

— Хлопчики, дівчатка, всі ми знаємо, навіщо зібралися, так що не будемо зволікати. Для тих, хто в перший раз, уточнюю: хлопчики роздягаються в тій кімнаті, а дівчатка – в тій. Нагадую, що всі без винятку учасники повинні бути голими, щоб не бентежити інших, тільки тоді вони можуть увійти сюди.

Наша команда хлопців, перешучуючись, бадьоро рушила в зазначеному напрямку. Втім, слово "бадьоро" тут мене не торкалося, оскільки мої ноги були немов з вати і мені доводилося докладати зусиль, щоб утриматися на них, в голові дзвеніла порожнеча... Я не уявляв собі, як зможу вийти на загальний огляд голим, але поплентався слідом за всіма.

Кімната, куди ми зайшли, виявилася Славка, а дівчата пішли в кімнату Лілії. Всі не поспішаючи стали роздягатися і скоро залишилися голяка, один я все ніяк не міг зняти труси, щось заважало. Інші хлопці були досить спокійні, і члени у них висіли між ніг в різному ступені розслабленості, а мій зухвало стирчав, відстовбурчуючи труси.

— Та кинь ти, з усіма було, — сказав господар кімнати (і квартири), — ще подивимося, як дівчатам сподобаєшся!

Підбадьорений тим, що я не один такий, я все ж стягнув з себе труси і поклав на складені джинси з водолазкою і майкою. Славік запропонував ще сьорбнути трохи спирту для бадьорості, а після сказав:

— Ну що, пішли тоді, — і ми потягнулися за ним до виходу в зал.

У залі обстановка змінилася. На килимі зібралися і почали укладатися п'ять роздягнених догори дівчат, на шиї у яких, на чокерах висіли картки з номерами від одного до п'яти, згідно з якими вони і розташовувалися. Серед них я виявив і Ларису, під номером чотири. Я вперше бачив свою однокласницю "негліже", та й взагалі до цього не бачив жодної голої жінки, виключаючи своїх сестер, за якими, ще навчаючись в школі, іноді підглядав, коли вони милися у ванній.

Треба сказати, виглядала Лариска чудово: пропорційне тіло зі стрункими ногами і досить великими грудьми, які зараз, коли вона лежала, були дещо сплющені під власною вагою. Втім, інші дівчата були не гірші. Всі вони були стрункими і груди у всіх, хоч і розрізнялися, але викликали бажання тут же почати їх пестити.

Від виду голих жіночих тіл у хлопців негайно почали оживати пеніси, так що скоро я перестав соромитися свого.

Тут я виявив, що за столиком з призами стоїть теж гола, в одних шкарпетках, Марія, вся червона від збентеження. Одна рука її сором'язливо прикриває груди, а інша тримає якийсь папір. Нарешті, подолавши збентеження від наявності такої кількості голих хлопців з оживаючими перчинами, вона почала зачитувати з листа:

— Для початку треба підготувати ромашку. Нехай до кожної дівчини підійде її хлопець.

"Нічого собі, виявляється, не тільки у Лариси є хлопець, і всі вони тут!" — промайнуло у мене в голові. А тим часом, з нашої групи висунулася п'ятірка хлопців, і кожен пішов до своєї дівчини.

Я бачив, як Толік підійшов до Лариси, став на коліна між її ніг і почав цілувати спочатку в губи, потім перейшов до грудей і поступово почав спускатися нижче, поки не ткнувся в промежину, продовжуючи при цьому м'яти груди дівчини, перекочуючи в пальцях соски. Те ж саме робили й інші хлопці, включаючи Славка, який розташувався між ніг у Наталії…

Незабаром дівчата вже шумно дихали і навіть стогнали... Минуло приблизно хвилин десять-п'ятнадцять, деякі пари навіть почали активно затискатися, коли Марія, схоже, отримавши якийсь сигнал, перервала їх, продовживши зачитувати папір:

— Відповідно до попереднього жеребкування, першим починає запилення Іван. На кону пляшка коньяку "Мартель", — і вона тицьнула затиснутим в руці листом у півлітрову бутель незвичайної форми, заповнену золотистою рідиною.

Хлопці відірвалися від своїх дівчат і повернулися до нас, за винятком невисокого кремезного хлопця, який готував Лілю, господиню квартири. Він підійшов до столу і, засунувши руку в коробку, що стояла на ньому, вийняв круглий жетон з грубо виведеною цифрою.

— Номер п'ять, — оголосила Марі, потім, подивившись в папір, додала, — Ліля. Тягни знову.

Іван покірно сунув руку в коробку.

— Номер два, — подивившись на жетон, оголосила Марія, — Можеш починати. — потім , глянувши в папір, додала, — Нагадую, перехід за годинниковою стрілкою, кількість фрикцій обмежена: не менше п'яти і не більше десяти.

Ваня підійшов до Галі, ліг на неї і, заправивши в неї свій член, почав рух...

— Один!.. — вголос рахувала рефері, — Два!.. Три!..

На рахунок "сім" він встав, перебрався до лежачої поруч Наталії і увійшов в неї... Наташі, схоже, сподобалося його проникнення, бо вона шумно задихала і засувалася під ним, виляючи стегнами. Інтимні історії про секс на ua.paprikolu.net. Вже на рахунку "шість" він вискочив з неї, після чого переповз на Ларису. Та теж почала активно рухатися, видаючи стогони і облизуючи губи.

Я навіть уявити собі не міг настільки відвертого сексу!.. Дівчина активно віддавалася чужому хлопцеві, і я скоса подивився на Толіка, що стояв поруч і дрочив свій член, як і багато інших. Він помітив мій погляд і сказав:

— Та це все цирк, вони навмисне дражнять його, щоб швидше кінчив і програв.

— А чому він наново тягнув жереб? — запитав я.

— Щоб не було спокуси. Ти от подивися, як у нього з Лілі буде, а потім з Галею.

Ваня, до речі, вже працював на Лілії. Вона, хоча і була його дівчиною, поводилася набагато стриманіше, ніж Наташка з Ларисою. Вона теж злегка стогнала від рухів в ній її хлопця, але лежала смирно, не рухаючись, і Ваня вийшов з неї тільки на рахунок "десять".

Наступною була Віка. Іван ще навіть не увійшов до неї, а вона вже млосно застогнала, а потім почала активно рухатись йому назустріч, звиваючись при цьому, і він, як ошпарений, вискочив з неї на рахунок "п'ять".

Коли він знову увійшов в Галю, та, навпаки, залишилася лежати колодою, роблячи вигляд, що нічого не відчуває, хоча Іван намагався щосили: він буквально таранив дівчину, активно стискаючи її груди, смоктав і облизував соски, цілував в губи. Все було марно, і на рахунок "десять" йому довелося-таки перелягти на Наташу.

Ось на ній він і зламався, не встиг він на рахунок "п'ять" вискочити з активної дівчини, як на її лобок хлинув потік сперми...

— Ура! — дружно закричали дівчата, тільки Лілія промовчала, мабуть, переживаючи за свого хлопця.

— Ну, зрозумів? Якби він почав з Лілії, вона б все зробила, щоб він на другому колі кінчив в неї, і приз би залишився у них, а не пішов би в загальну скарбничку, — з блиском в очах продовжив пояснення Толік, — Звідси і правило: зі своєї дівчини не починати.

Тим часом, сліди еякуляції з живота Наталі були прибрані, а "на арену" викликали Сергія, який поставив на кін пів кілограмову банку чорної ікри, великий делікатес і дефіцит навіть в ті часи. Він відразу ж витягнув номер "чотири" і підійшов до Лариси.

Все почалося, як завжди, зробивши в ній для розігріву вісім качків, він перебрався на Лілю, і та відразу стала його стимулювати, активно рухаючись під ним і видаючи гучні стогони. У ній він витримав не більше п'яти фрикцій, після чого перейшов до Віки. Його дівчина дала йому перепочити, рухаючись не надто активно, хоча і було видно, що його проникнення доставляє їй задоволення, після чого він перейшов послідовно до Галі і Наташі.

Останні з усіх сил намагалися змусити його вистрілити завчасно: стогнали, звивалися, прогиналися, говорили всякі непристойності, так що йому мимоволі довелося бігти з них після п'яти-шести качків.

Зате Лариса лежала пластом, ніяк не реагуючи на його ласки і поцілунки укупі з активними рухами всередині неї... І знову Ліля: стогони, рухи... А потім Віка: відпочинок і розслаблення... Потім Галя.

З неї бідний хлопець вискочив на рахунок "чотири", але за правилами тепер повинен був починати заново, так що вже на рахунку "три" він навіть не встиг вийти з неї і засмикався, зливаючись всередині її піхви...

Дівчата знову закричали "Ура!".

— А... Як це?! — здивувався я, але всезнаючий Толік тільки знизав плечима.

— Важливо, щоб усі бачили, як ти кінчаєш на першій, бо від цього залежить успіх. А так... У всіх дівчат спіралі.

Що таке спіраль і для чого вона потрібна я вже знав, так що перепитувати не став.

Наступним за жеребом був Вовчик. Йому довелося почати з Лілі, і завдання його ускладнювалося тим, що своєї дівчини у нього в ромашці не було, тому і допомоги чекати було нізвідки. Я з жахом подумав, що ж і у мене таке ж становище.

Однак Володя виявився міцним горішком, незважаючи на зусилля всіх дівчат, він пройшов повних два кола, рухаючись в кожній, крім Лілі, мінімальне число разів, і вже закінчував третій, коли його зупинила наша одногрупниця. Лариса так активно віддавалася йому, що вискочивши з неї на рахунку "п'ять", він, не в силах стримуватися, вистрілив їй на лобок, хриплячи і видаючи гучні стогони.

Знову "Ура!" і жарти в бік переможеного. Особливо старалась винуватиця торжества... Хлопці ж співчутливо поплескали невдаху по плечу, заспокоюючи словами про наступний раз.

Господар квартири запропонував зробити невелику перерву на коктейль та інші потреби. Дівчата негайно піднялися з килима і скупчилися біля столу з напоями разом з хлопцями, не звертаючи уваги або роблячи вигляд, що не помічають їх члени. Мій член так взагалі просто дзвенів від напруги, віддаючись легкою біллю в яєчках. За порадою Толяна я сходив у ванну і гарненько полив його з душу холодною водою. Стало трохи легше. Ніяковіти з наготи я вже давно перестав і думав лише про те, як мені протриматися хоча б одне коло і не зганьбитися.

Відповідно до попереднього жеребом тепер була черга Григорія, його внеском виявився не так давно виданий і страшенно модний альбом групи "Led Zeppelin" під назвою "Houses of the Holy". Він підійшов до столу і витягнув з коробки жетон з номером "чотири". Дівчатка вже знову лежали на своїх місцях, і Лариса, почувши оголошений номер, запрошуючи розсунула перед ним ноги.

Початок не віщував нічого особливого: він почав рухатися в Ларисі, як раптом, замість того, щоб на рахунок "десять" вискакувати з неї і переходити до Лілії, він раптом загарчав і різко засмикався, зливаючись в мою одногрупницю, хоча та і не прикладала до його стимуляції ніяких зусиль. Пояснення просте: хлопець перегорів. "Ось і мене чекає те ж саме" — промайнуло у мене в голові.

Розчарований Григорій встав з Лариси, її піхву виразно поцілував, розлучаючись з нею. Ніхто над ним не жартував, дівчата навіть не кричали "Ура!", а Лариса перед тим, як він вийшов з неї, міцно поцілувала в губи зі словами:

— Не сумуй, з усіма буває. Іншим разом все вийде, — хоча при цьому і не приховувала задоволеної посмішки.

Наступним виявився Толік. Він теж витягнув жетон з номером "чотири", але пильна Марія, якій не хотілося, щоб дівчатка програли, зараз же змусила його тягнути жереб знову, і тепер це була цифра "один" – Віка. Для нього це був майже найкращий розклад, оскільки його Лариса виявлялася передостанній в колі, і він міг зробити на ній перепочинок, перед тим як постаратися розрядитися в Віку, прорвавшись через Лілю.

Перше коло він пройшов стійко, але Віка своєю поведінкою не дозволила розрядитися в ній, і довелося йому йти на другий. І ось тут-то його чекала невдача. Галя з Наташею постаралися так добре, що навіть десять качків не змогли збити його напруги. Як тільки він перейшов в Лілю й та почала активно йому віддаватися, випускаючи важкі стогони і підмахуючи, він, вискочивши з неї і перестрибуючи на вже чекаючу його Вікторію, раптово засмикався: на килим невчасно бризнула сперма...

Дівчата вже побоювалися поразки, але радісно заволали "Ура!" і заплескали в долоні.

І ось настала моя черга. Я підійшов до столу за жеребом. Від страху, що все піде не так і я зганьблюся, мій член трохи зів'яв, а тіло пробив озноб. Я сунув руку в банку, перемішав і, схопивши один жетон, приречено витягнув на світло і показав Марі, що дивилася на мене з цікавістю.

— Знову "чотири" — вигукнула вона.

Дівчата пожвавилися і стали пересміюватися.

— Щастить тобі, Маркова!

— Та на неї завжди всі мужики кидаються!

— І сьогодні всі її. Ти дивись, Лариска тримається!

— А він правда ще незайманий? — ворушилися з усіх боків дівочі глузування.

Я почервонів із-за останньої з них.

— Годі, дівки, не треба бентежити хлопця! — гримнула на розкутих дівчат моя одногрупниця, — Він вам зараз всім покаже, правда ж, Сашко? Ти, головне, не поспішай, — додала вона, коли я почав влаштовуватися над нею.

В голові у мене шуміло, голоси оточуючих сприймалися як якийсь звуковий фон для єдиної думки, що звучить рефреном: "Зараз-зараз-зараз… Що зараз?". Я б і сам собі не зміг пояснити. Зробивши опору ліктями на килим з боків від одногрупниці та нависнувши над нею, я почав безглуздо тикатися членом в її промежину, ніяк не потрапляючи, куди слід... Раптово я відчув, як прохолодні дівочі пальчики вхопилися за мій член і, провівши його головкою уздовж статевих губок зверху вниз, підвели до входу.

Я відчув, як мій член уткнувся в якесь поглиблення, та сіпнувся вперед, розсуваючи головкою члена ніжні стінки її піхви, плавно ковзаючи всередині них, поки мій лобок не уперся в лобок дівчини. Насолоду від першого в житті проникнення в дірочку жінки було ні з чим порівняти. Я завмер, намагаючись повністю відчути її. Потім я рушив назад, виймаючи член з ласкавих обіймів. І майже зовсім вже вийшовши, знову штовхнувся вперед...

Мені хотілося рухатися швидко і різко, але я стримувався, пам'ятаючи пораду дівчини не поспішати. У той момент я навіть не подумав, що вона могла це порадити навмисне, щоб я програв, і не прогадав. Повільні рухи не дозволили мені тут же вилитися в неї, навпаки, мій член якось зміцнів, і я став здатний сприймати ще щось, крім насолоди від тертя наших з Ларисою геніталій.

У себе я прийшов, тільки коли почув голос Марії:

— …десять! — і тут я вискочив із затишної печерки подруги.

Мене вже чекала Лілія, що гостинно розкрила переді мною свою вишеньку. Її піхва відрізнялася від щойно покинутої мною. По-перше, вона було дещо вужче, а по-друге, в ній не було сперми, залишеної, як в Ларисі, і тому вона не було такою слизькою. До того ж, Ліля намагалася зробити так, щоб я вистрілив в неї: вона рухалася мені назустріч, стогнала, облизуючи пересохлі губи. Але я вже був готовий до цього, надивившись невдалих спроб інших. Тим не менш, ледь пролунало "П'ять!", сказане голосом рефері, я негайно покинув Лілю і перейшов до Віки.

Піхва Вікторії теж була якоюсь іншою. У ній також було не надто багато виділень, але вона виявилась більш просторою, ніж у Лілі, і навіть у Лариси, і не так сильно стискала мій член, тому, незважаючи на те, що Віка, піднявши свої довгі ноги, захопила ними мої стегна, активно насаджуючись на член, мені вдалося все ж вирватися з її полону, не надто посиливши своє збудження...

Галя виявилася теж досить широкою, до того ж, в ній також була сперма від Сергія, тому я практично без втрат вискочив з неї на рахунок "пять".

Наташа, прийнявши мене в себе, почала так активно рухатися мені назустріч, насаджуючись на мене, що майже вставала на місток. Її піхва немов злегка смоктала мій член, і я ледь терпів, щоб не кінчити, і на рахунок «п'ять» жваво перескочив знову на Ларису.

Я вже сприймав її, як свою, вона ж була у мене першою! Тому я, рухаючись все так же, не поспішаючи, почав таранити глибини майже рідної кицьки, намагаючись якомога чіткіше відчути всі її складочки, змінюючи кут входження. Побачивши перед собою, як колишуться її грудки, я всмоктався в одну з них, іншу ніжно стискаючи рукою. Я і сам не очікував від себе таких умінь. Лариса якось дивно подивилася на мене і раптом... Відповіла мені потиском. Вона, непомітно для всіх, напружила м'язи піхви, тому та пішла спазмами, рятуючи мій член так, що на рахунок «десять» я зробив перший постріл прямо там, в глибині її дірочки, а потім швидко вискочив з неї, продовжуючи збризкувати з себе каламутні цівки вже на її лобок...

— Ура-а! — закричали тепер хлопці, в той час як дівчата гірко завили.

Я сам не вірив моїй вдачі. Всі раптом схопилися, стали мене вітати, мені на голову поставили заздалегідь підготовлену корону, і кожна дівчина в знак визнання моєї величі та права на володіння нею вставала переді мною на коліна і цілувала мій член, облизуючи голівку. Тому дуже скоро мій член знову стирчав вгору, готовий до нових подвигів.

Найголовніше, це ж повинна була зробити і Марі! Вона виявилася останньою. Сильно ніяковіючи і червоніючи, вона взяла в руку мій член і, потупившись, обережно лизнула його голівку, пройшовшись язичком по вуздечці, після чого, трохи похитнувшись, взяла її в рот і, зробивши кілька смоктальних рухів, тут же схопилася і кинулася геть з кімнати.

Загальне пожвавлення перервав Славко, заявивши, що у нас ще може виявитися і другий король, оскільки він досі не брав участі в грі, а тепер настала його черга.

Трохи побурчавши, дівчата знову лягли на килим, повні рішучості на цей раз обов'язково виграти, а Славко потягнув жереб.

— Ось чорт, "три", — пробурмотів він, показуючи всім кругляк, оскільки Марія була відсутня і нікому було оголосити цифру.

Він знову поліз в банку.

— "Два", — він подивився на Галину, а та заклично розвела ноги.

Рахунок за відсутності рефері доручили вести Гришкові. Погойдавшись на Галі до десяти і розігрівшись, він перейшов на свою дівчину.

Для нього розклад не був вдалим, оскільки його дівчина йшла відразу за Галею, і у нього не було можливості взяти перепочинок перед завершенням. Тому він просто із задоволенням посувався в Наташі і перейшов до Лариси, яка негайно включилася в гру, почавши звиватися і стогнати. Вже на рахунок "п'ять" він вискочив з неї і увійшов до своєї сестри.

Я затамував подих, було цікаво, як вона поведе себе в цьому випадку. Ліля, як ні в чому не бувало, схрестила ніжки на стегнах брата і стала активно насаджуватися на його член, одночасно випнувши груди і намагаючись торкнутися сосками братських грудей.

Тут він теж довго не витримав і на рахунок "шість" перескочив на Віку.

Баскетболістка з такою ж готовністю обійняла його ногами, намагаючись стимулювати його оргазм, і на рахунок "п'ять" Славік поспішив перекинутися знову на Галю, де і розвернувся в повну силу, намагаючись якомога швидше вилитися в неї. Але Галя йому в цьому ніяк не допомагала. Вона повністю розслабилася, вимикаючи м'язи піхви, і спокійно лежала під ним, не рухаючись і дивлячись у стелю. Так що на рахунку «десять» не дійшов до оргазму Славік та був змушений покинути її й перейти знову до своєї дівчини.

Наташа постаралася трохи скинути напругу, що накопичилася в її хлопця напередодні наступного кола. Вона теж тихо лежала під ним, щось заспокійливо шепотіла на вушко. На рахунок "десять" Славко перебрався на Ларису. Та, розраховуючи реабілітуватися, так завела його навіть за ті п'ять качків, що він зробив в ній, що в свою сестру він увійшов з уже, так би мовити, паруючим членом. А та вирішила його ще підігріти, вона зціпила стегна, щоб якомога більше звузити піхву і млосно застогнала...

Кулею вилетівши з сестри, ледь не кінчив хлопець. Потрапив далі у полон налаштованої по-бойовому Вікторії і... Зламався. Ричав, як поранений звір: він навіть не зробив спроби вийти з неї, судомно смикаючи задом і зливаючись всередину дівчини.

На цьому гра закінчилася, і дівчата, глузуючи, юрбою пішли у ванну змивати піт та інші сліди минулих забав. При цьому вони з цікавістю дивилися на мене, намагаючись уявити, що й як я буду робити з ними в цей вечір.