А якби довелося зустріти ту, що не ревнує зовсім, напевно, варто було б добряче замислитися або послати її кудись подалі... ревнощі, як індикатор ставлення до тебе коханого, і якщо вона не ревнує, думай... й роби висновки сам...
Кохана жінка хіба може залишитися спокійною і байдужою, коли бачить, як на її обранця баби вішаються ледь не приховуючи цього, просто при ній... строять оченята, роблять прозорі натяки, намагаються притиснутися, посміхнутися, зазирнути хтиво у вічі, витягнути його покурити на балкон, прикривши за собою щільно двері, щось прошепотіти на вушко...
А як ти хотіла... смаки в жінок щодо чоловіків збігаються між собою навіть частіше, ніж смаки чоловіків щодо жінок...
І почалися сцени, чвари про те, що тобі розповіли, що сама бачила, і як речі пахнуть знову незнайомою косметикою чи парфумами... або занадто довге волосся на його пуловері... але ж не на плавках...
А коли коса зустрічається з каменем, страждає, звісно, більше коса... якщо починаються напади коханої, я зазвичай мовчу... говорити любить жінка... особливо якщо одразу спробувати розмову перевести на якусь іншу тему... адже не переведеш, навіть якщо захочеш...
Та все марно, особливо, коли якась дурепа вночі на воротах написала слово «кохаю»... і, бляха, додала моє ім'я... згоден, що переплутали навряд чи, серед сусідів немає схожих імен... вороги звісно... не хвилюйся, сьогодні вночі в них буде такий самий напис, тільки пацани підпишуться не жіночим ім'ям, а чоловічим... охоту відіб'ємо жартівникам назавжди... постраждає хтось невинний... ну, тоді їхні дружини виїбуть їх ще крутіше, ніж ти мене... чи за геїв жінки чоловіків не ганяють?...
А я гадаю, чому ніхто з жінок слово поганого про них не сказав... а про невірних і невдячних чоловіків роти не зачиняються навіть під ранок...
Та, про геїв не будемо... і яке це стерво, що ще тобі телефоном про мене розповіло? Га... скотиняка... а ти пишалася б, що такий чоловік... за стільки років жодного разу не пійманий, проте стільки чуток, як про кінозірку...
Я що, розповідав, як у юності мене вчили дорослі жінки: навіть якщо кохана буде з когось знімати, не зізнавайся навіть у такій ситуації, що зрадив...
Я зізнавався? Ні...
Зловила? Ні...
У нас із тобою більш менш різноманітним став секс? Ні...
У чому проблеми, мала?
Хіба жінка промовчить у такій ситуації, коли підкинуто таку темку для розмови... звісно ж ні, говоритимеш багато... правильно... і емоційно...
А я тепер помовчу... страшно ж коли чоловік мовчить... і ти не знаєш, що викине через хвилину-другу... переб'є посуд, скло, розвернеться, піде або викине ще, що-небудь гірше... якщо стримається...
Мій друг, коли дружина ревнощами намагалася його довести, цілих двадцять хвилин мовчав і був німим, як хижа риба, а коли вона вирішила зайти на друге коло, дістав улюблену фінку і, дивлячись стерві в обличчя, одним ударом по поліруванню кухонного столу, загнав ніж у стіл по саму основу...
Замовкла одразу...
Ще раз подивився на неї й мовчки, вийшов, залишивши ніж увігнаним по край в стіл...
За десять хвилин метнулася за ним до спальні, і до самого ранку була з ним втіленням ніжності, жіночності, покірності, ласки...
Вистачило її, щоправда, всього на два місяці... вона закручує на кухні банки з огірками, він прийшов дуже пізно і, природно, новий скандал... мовчав, слухав і скипав він десь хвилин цілих п'ять...
Мовчки, банку з огірками в руку - і об одвірок сучасної італійської плитки в кутку... і вийшов на вулицю...
Коли заспокоївся, чомусь перша думка: «Цікаво, вона поб'є за цей час банки, що залишилися, об той самий косяк?...»
Коли вернувся, банки, звісно, ніхто не бив, усе було чисто прибрано, а дружина до теми ревнощів не поверталася ще дуже довго...
Та й він після цього випадку гуляти на стороні став набагато обережніше і завбачливіше...
І тоді він про себе зробив висновок: А ти ніколи не помічав різниці, як б'ють посуд жінки й чоловіки під час скандалів..? Чоловіки все підряд, що потрапляє в руки, жінки тільки те, що не шкода... Я ж, коли вернувся на кухню, подумав, що можна було не об плитку, замовлену за каталогом... а кулаком по кришці зверху або банку об стіл... Пікантні історії на ua.paprikolu.net. Ну хто ж буде думати про такі дрібниці, коли ти у гніві... а от коли жінка кидала речі у вікно в гніві, як мені здавалося, все підряд, потім проаналізував... далеко не все підряд, зовсім не все...
Бо то є жінки...
Знайомий не зраджував дружину всі двадцять років їхнього спільного життя (з його слів, звичайно). А в сорок років потягнуло, за принципом маятника, на молоденьких, років шістнадцять - двадцять...
Дружині про то стало відомо через кілька тижнів...
Чоловік на сьомому небі від щастя: уявляєш, дружина поскандалила «але то фігня, важливе інше», вона ж стала доглядати за собою, у ліжку відпрацьовує краще ніж елітна повія, ані слова про те, що втомилася і їй не до сексу... і вона з радістю погоджується не тільки в ліжку... а скрізь, уявляєш скрізь, де тільки захочу і як захочу...
Висновок він зробив один: всім раджу, хлопці... хоч раз і щоб обов'язково дізналася дружина... інакше рутина та імпотенція...
У його історії було продовження... взяли сімейну путівку на південь, а його дружина раптово поїхати не змогла... зрозуміло, замість неї поїхав їхній старший син... але мати не врахувала одного: старший син то не молодший, мамин улюбленець і що з дитинства мамці закладав... і в перший же вечір тато й син розважалися на повну, до того ж пасія в татка була на кілька років молодша, ніж дівчина сина... а в останню ніч перед поверненням додому влаштували повне беззаконня: груповуху...
Дружині телефонував регулярно, щовечора: «Рідна моя, як без тебе тут нудно, як самотньо, як люблю, як хочу, не дочекаюся, коли знову побачу тебе... син, що син, купається, засмагає, гуляє...»
Щоправда, всю подорож додому нервувався що капець, поглядаючи косо на сина...
Через тиждень після повернення просив мене: «Шефе, наступного разу скажи моїй за добу перед від'їздом... що знову візьму сина... не повіриш, заряд отримав на двадцять років життя наперед, як мінімум... і дружина задоволена, досі думає, що так скучив за нею після двотижневої стриманості...»
А якщо чесно... скучив і захотілося по-новому, вже і з дружиною...
До речі й по дружині його явно читалося, що вона щаслива немов дівчисько...
Ото вже жінки...
Якби ви знали, чого чоловіки бояться найбільше...
Ні, не магії... приворожити можна, і бігатиме він за тобою, наче собачка, але після цього сама ж розлюбиш... так тільки мстять, але з коханими не чинять...
Інтуїції жіночої побоюються понад усе... Адже бояться того, чого не знаєш і що не підвладне жодним логічним розрахункам і викладкам... і не зрозуміло, наскільки вона впевнена у своїх здогадах та інтуїції... і якби вона знала, як часто інтуїція їй каже правду такою, якою вона є насправді або, скажімо, була...
Ну, хто ж зізнається з чоловіків, намагаючись висміяти жіночу підозрілість та інтуїцію...
Зазвичай або жартома переведу розмову, або спокійно й трохи стомлено відповім: «Так, добре, що нагадала, мало не забув... так зустрічав її, проситься до нас у гості на вихідні... привіт тобі передавала й обіцяла передзвонити...» і розмова круто вбік: «Скажи, а про що ви шушукаєтесь із нею, закрившись на кухні? Хоча й так зрозуміло, про чоловіків...» Ось ти й стала виправдовуватися і розповідати скільки тем і жіночих секретів буває у найкращих подруг...
Жінки, жінки...
Спочатку щасливі, що опинилися поруч із тим, хто кращий і рідніший за всіх інших, відчуваючи заздрісні погляди подруг, які про нього бодай одну гидоту таки знайдуть, передадуть або просто висловлять, скажуть...
Якби ти знала, як у цей же час їм конче навіщось хочеться мене підчепити... і як стерво стараються... Як тільки можуть... поглядом, посмішкою, мімікою, жестом, розстебнувши випадково ґудзик вгорі й так еротично граючи тендітною ніжкою знизу... задерши трохи поділ сукні, як та дівчинка, виставивши оголені ніжки, щільно притиснуті одна до одної... а потім, як Шерон Стоун, їх трохи розвести, щоб мимоволі кинути на них уже очманілий погляд і намагатися розгледіти, що ж там під спідницею...
А які можна знайти слова для чоловіка: про самотність, навіть якщо чоловік божеволіє від неї, цієї сучки, про те, як він схожий на її улюбленого актора, так закохано й сексапільно дивлячись йому просто в вічі, і обов'язково сказати про нього хоч одну, хоч малесеньку, але все ж таки гидоту...
А погляд як у такої досвідченої стерви, одразу змінюється, очікуючи, що ж я відповім і як себе поведу...
Невже чоловік подруги так само приємний, звабливий і такий солодкий плід, як гарненька дружина в найкращого друга?... Тільки, як на мене, чоловіча дружба трохи сильніша...
О, нарешті, дружина почала заспокоюватися... і повторюватися... і запал вже не той...
Випустила пару...
Пора...
Підійти... не кажучи жодного слова взяти міцно в оберемок, так щоб кісточки затріщали, дихання збилося... і крізь опір ротик твій захопити своїм... пристрасно, жадібно, шалено, висмоктуючи у поцілунку весь негатив, що накопичився в тебе... язичком усередині ясен і міцніше ще до себе, поки не здасися, не знесилишся, поки не відповіси на поцілунок так, як цілую тебе я... А потім... тебе в оберемок і у ліжко, загорнути ковдрою, одним ременем на рівні грудей, іншим - по талії... То вже рукам під ременями боляче..? Що, значить, навіщо? О, то я вже ненормальний... І ще багато багато слів... А тепер ковдру різко до талії вгору, ніжки швидко розсунути ширше... і вставити... на всю довжину члена, до самої матки, та так щоб заблискало в очах... Так щоб вони з орбіт повилазили й трахати, трахати, доки не застогнеш, доки не станеш кінчати й кричати вже від бажання... а я тобі зажену до упору... до матки... і кінчу в неї...
І, насолоджуючись знемогою, і думаючи, що гроза пройшла стороною, ледве спалився: «Ти найкраща за усіх...»
Замість цього притиснув, поцілував і прошепотів: «Яка ти красуня...»
Посміхнулася... подобрішала... і вже не до зрад, коли, підхопивши легко її на руки, оголену й щасливу йду разом із нею у ванну...
А по її очах читаю про те, яка ж я сволота... без осуду, просто як факт, що викликає в неї чомусь мало не гордість...
Тепер розумію, чому жінки по цей час так полюбляють дитячі казки: в них принци - ідеал жінки... які ніколи не зраджують...
І мимоволі в її підсвідомості проблискує: от би такого...
А серце підказує: всі принци - зануди... заміж так... а от в іншому... хоча, коли стільки навколо красивих чоловіків і ти як та принцеса Діана в Лондоні... тебе всі зрозуміють і полюблять навіть за життя...
А про що читають чоловіки, і який ідеал хочемо бачити ми... жінки будуть в шоці... тому про це поговоримо іншим разом...