Зведений брат (ОПОВІДАННЯ)

Я жила у звичайній родині... Тато вічно пив і гуляв наліво, а мама все це терпіла і відмовлялася подавати на розлучення. Казала:
-Він же твій тато!
Але я ж бачила як вона страждала! А тоді вона розлучилася. Нещодавно... Знайшла заміну. Я була здивована коли вона сказала що йде до іншого, але ж мене бере з собою. Незабаром я вже збираюся.
- Мааам ... Ну, будь ласка, розкажи мені про нього! Як я можу їхати до зовсім незнайомого чоловіка та називати його татом???
-Даш! Я ж тебе не змушую його татом називати ... просто поважай його ... я ж його люблю!
- Ну, хоч що-небудь розкажи!
–Добре ... Він ... ми з ним познайомилися давно ... були друзями з ним ... але він одружився і ми перестали спілкуватися ...
Він так змінився… коли його знову побачила в супермаркеті ... Він ішов один ... такий похмурий ... І ми вже з того моменту почали спілкуватися як чоловік і жінка ... Я в нього одразу закохалася ... він так змінився ...
- А куди поділася та дружина?
- Вона пішла до іншого... і залишила його виховувати сина.
-Сина? Має сина?
-Так. А чого це тебе так дивує?
— Але ж ти мені нічого не казала! Ні про коханця! Ні про кого!! А тут ще син... Мені ж з ними жити!!
–Ну гаразд... Не кричи. Він тобі сподобається.
- Хто, тато чи син його?
- Тато ... І син ... твій майбутній братик ...
–Ой таа ... життя змінюється ... Добре пішла я збиратися ...
А мама ж молодчина ... Побачимо тата ... хоча ні ... тато в мене один ... ще братик... хоча раптом пронесе? Буде звичайний хлопчина ... І все буде супер ...
-Зібралася?
-Так. Поїхали.
Ось я вже бачу якийсь котедж.. Нічого собі.. Триповерховий сірий будиночок.. Поруч садок.
Виходжу з машини. А ось і «тато»)
- Здрастуй.
–Привіт Дашуня ... Середній на зріст .. Досить красивий .. Гарний смак у мами ... Чорне попелясте волосся. Блакитні очі... Оглядали мене по-доброму, з ніг до голови.. Зупинився на грудях.. О ні..
Не знаю красива я чи ні. Зріст 165. Світленьке до плечей волосся розкидалося на легкому вітерці. Синьо-блакитні очі. Пухкі губки. І прямий носик. Груди другого розміру. Пружна попка..Ну загалом симпатичний 16-річний підліток… хоч і дівчина...
Мабуть, залишившись задоволений оглядинами, він подивився мені в очі і сказав:
–Мене звуть Дмитро Олександрович..Не знаю… називай мене Діма і все.. Домовились Даш?
–Ну звичайно… Як хочете.
– Ти не зрозуміла ... Не бійся, ми подружимося ... Просто на ти ... Не люблю коли в мої 37 років називають на " Ви " .
-Добре, Діма... давай на ти..
Він тепло посміхнувся і повів нас у дім. Мама йшла, явно задоволена мною. Не проронивши й слова, понесла свої речі на верх...
Він мене завів у якусь кімнату. У мене тремтіли ноги.
–Ну знайомтеся дітки… хоча які ви вже діти. Вже деякі своїх дітей мають… знайомтеся самі… я пішов допомагати нашій мамі з валізами.
–Привіт дитино… Сказав приємним голосом мій названий брат... у мене аж ноги підкосилися..я завжди так реагую, але все не можу звикнути... на мене дивився з дивану, посміхаючись зовсім як його батько, симпатичний хлопець… Волоси такі ж, як у тата - чорні... Тільки карі очі, не сині. Спортивної статури, підкачаний..."капець… промайнуло - хлопець моєї мрії!"
–Ну привіт..
–Та не бійся я не їм дівчат... його голос зводив мене з розуму.. "так заспокойся! він твоїм братом буде! та й дівчина у його 100% є..."
-А що є чого бояться?
–Та ні...ти мені сподобалась
- Ти мені теж ... Даша ... я простягла йому руку для привітання.
– Саша ... він легенько стиснув мою руку.
-Я піду на екскурсію... "а то накинуся на тебе ... піду заради твоєї ж безпеки"
-Давай краще я тобі все покажу...
–Ну давай .. "ні..що робити…справді, шукай в ньому свого друга... може пронесе.."

З тієї першої зустрічі минуло вже 2 місяці. Не пронесло. Він мені подобався все більше і більше ... З його батьком я потоваришувала, він веселий.
Одного ранку я прокинулась та зійшла зі своєї кімнати до вбиральні. Мама готувала сніданок, на кухні пахло полуничним пирогом.
–Мам… знову десерти, мені ж худнути потім прийдеться!
- Я тобі дам худнути! Давай до столу… А що смачно пахне?
-Тааак..
–Іди клич наших чоловіків до сніданку.
-Діму сама клич. Я за Сашком.
-Та не бійся ти.
- Він твій чоловік… буди його сама, йому ж приємно.
–Гаразд...
Я пішла на третій поверх будити Сашка… Не постукавши, відчинила двері..."Тільки не це!!"
Він дрочив..я тихенько зачинила двері і постукала..Чую одягається і йде до дверей.
-Ну Що треба??
-Можна?-Спитала я тихенько посміхаючись... (він думав це тато напевно).
Відчинив двері..Я мало не зойкнула... Він стояв в одних шортах.
- До мене? - Запитав він, теж посміхаючись.
-Мама кличе. Сніданок готовий.. пішли там полуничний пиріг.
–Аа..ну тоді пішли..
Я йшла і спиною відчувала, що він посміхається.
Поснідавши, ми пішли наверх. Було нудно сидіти поодинці, тож братик запропонував разом послухати музику.
- Ти таке дівчаче не слухаєш.
–Та по фіг... мені просто смертельно нудно…
Я вийняла та простягла йому навушники… заграв реп.. "ну і навіщо я брехала? це дівчаче??" Чарівна посмішка.
–Якщо заважаю я можу піти "знає що подобається…гад"
–Ні...невдало збрехала..вибач..
- Уникаєш мене?
–Ні... А ти яку музику слухаєш?
- Таку ж. Я приляжу?
–Влаштовуйся)
Він приліг.. ми слухали з годину десь... далі він вимкнув музику.. ua.paprikolu.net
–Мені теж вистачило... я витяглася на ліжку, побачила як він дивиться… сів не диван навпроти ліжка..
- Ти незаймана? "Ну капець"
- Так ...
-А як же хлопці? Чіпляються до тебе?
–Ще й як)
–Ясно... а я, бач, ні..."хто б сумнівався"
–І давно ти без пари?
–Неа… свою дівчину з іншим застукав..з кращим другом..
-І що зробив?
–Руку йому зламав... я засміялася..
- Ви помирилися з другом? з дівчиною?
–З дівчиною ні... а він… він же друг..
–Ну і правильно… я не хотіла нікого до свого тіла підпускати… ось і незаймана... правда зараз є хлопець на прикметі…Мені здається я йому подобаюся.." і не роби вигляду що не розумієш, що це ти"
–Дивись, він пограється, а потім тебе кине як повію…" ти про себе?"
–Не думаю.
–Точно кажу, ще й усім розбалакає…буде класна репутація..
А в той момент я від злості кинула в нього подушкою, а він почав в мене кидати все з дивана.
–Ось я тобі зараз влаштую... -сказала я і пішла до нього на диван з двома подушками
Він їх вихопив і кивнув щоб я ще взяла дві для себе, далі ми почали битися... Він повалив мене типу ненароком на ліжко.. Ми важко дихали.. я на нього подивилася і засміялася.
–Що смішного? він теж розсміявся.
–Та так… уявила, що ти мій хлопець..
–І що так смішно вийшло?
-Та ні просто ти ніби мій брат... ось і засміялася ...
–Ти мені теж дуже подобаєшся..
–Що будемо робити?
–Тато сказав що буде тільки радий.
–Ага люди не зрозуміють..хоча якщо чесно мені по фіг..
–Мені теж… (і поцілував..ніжно-ніжно..я замружилася від незвичайних відчуттів).
-Я твій перший? буду? хочеш?
–Таак..тільки і змогла промимрити я..
–Ммм..ти така красива.. і смілива.. змусила себе зізнатися в тому, що я подобаюся тобі..
–Я не хочу позбавлятися цноти…ти мене можеш забути, коротке захоплення..
–Мала, я не такий.