Я зайшов у двір, спробував відкрити двері невеликого однокімнатного флігеля, але вона виявилася на замку, зате двері в будинок виявилася незакритих. Кругом було так тихо і тепло, що не хотілося залишати двір. Це був мій будинок, пов'язаний зі спогадами про світле юнацтві. «Невже, спозаранку в городі копається?» - подумав я і тихо, навшпиньках, увійшов до передпокою. З щілини прочинених дверей в спальню струменів слабке світло нічника і чувся якийсь дивний розмірений скрип ліжкових пружин. Я заглянув і скам'янів. Моя тихоня і скромниця улюблена мною і всіма вчителями школи матуся лежала абсолютно голою на спині, а між її ніг жваво танцювали чорняві сідниці ...

Я знав Аліну з її 13 років – побачив вперше на гулянці, коли товариш, за сумісництвом її рідний брат, привіз дівча на дачу за господиню, щоб було кому готувати нам салатики до м’яса, а потім мити посуд. Вона вже тоді була струнка, з довжелезними ногами моделі, пишним густим волоссям, невеликими, але дуже симпатичними грудьми і, що особливо тішило - дурна як... справжня блондинка. Хоч і шатенка. А ще від цього створіння вже тоді «несло» сексом так, що зносило дах навколо неї не лише чоловікам, а й жінкам. Принаймні, мені, пристрастю до когось молодше 17-ти років до того не палаючого, здалося саме так...

Сталося це спекотним червневим днем минулого літа. День, який, на жаль, не повернути, але який надовго залишився у моїй пам'яті. Спогади про нього розбурхують мою свідомість досі, від чого і стає тепло і волого між ніг. Перш ніж перейти до основного оповідання, розповім трохи про себе, тому що мова в оповіданні піде саме про мене. Так ось, мене звати Анна, мені 25, вже шість років я одружена. Живемо щасливо, маємо шестирічну доньку Юлію. З чоловіком у нас стосунки прекрасні, любимо одне одного, але й шанс «покрутити попою» я намагаюся ніколи не втрачати. Ну, така вже я є! Не судіть суворо!...