Щасливий квиток (ОПОВІДАННЯ)

Сталося це спекотним червневим днем минулого літа. День, який, на жаль, не повернути, але який надовго залишився у моїй пам'яті. Спогади про нього розбурхують мою свідомість досі, від чого і стає тепло і волого між ніг.
Перш ніж перейти до основного оповідання, розповім трохи про себе, тому що мова в оповіданні піде саме про мене. Так ось, мене звати Анна, мені 25, вже шість років я одружена. Живемо щасливо, маємо шестирічну доньку Юлію. З чоловіком у нас стосунки прекрасні, любимо одне одного, але й шанс «покрутити попою» я намагаюся ніколи не втрачати. Ну, така вже я є! Не судіть суворо!
Я брюнетка, у мене чудова спортивна фігура: тонка талія, стрункі стегна, округлі невеликі груди, і моя гордість - міцна попа. Плюс симпатична кароока мордочка. Сама собі подобаюся, хоч і ставлюся до своєї зовнішності завжди дуже критично. Намагаюся завжди стежити за собою. Чоловіки це бачать і увагою ніколи не обділяють. Тому приводу для зради маса, а можливостей мало. Затриматися після роботи – не варіант – наводить на підозри, у гості до подруги – легко перевірити. Але випадають у житті і щасливі квитки. Про один з них я хочу розповісти.
Потрапив цей щасливий квиток до мене… з каси сільського автовокзалу - дерев'яної будки з бабулею - касиркою. Весь «автопарк» складали два іржаві корита, які повільно ковзали від села, де ми маємо щастя мати дачу, до рідного міста.
Того дня з самого ранку ми всією родиною – я, чоловік та донька – поїхали до села на пікнік. Ранок провели дуже весело, купалися в річці, їли шашлик, засмагали. Але на обід нашу сімейну ідилію зруйнував телефонний дзвінок – Ігоря терміново вимагали на роботу. Такий він у мене незамінний менеджер! Нам з Юлькою збиратися довго - одвічна жіноча проблема, так що нас чекати він не став, і, на машині рвонув на роботу. Нам же треба було добиратися автобусом.
Купивши у бабусі - касира квитки ми пішли на найближчу зупинку. Шлях неблизький – два кілометри. Але робити нічого! Привезений багаж забирати, звичайно, не стали і рушили в дорогу. Спека стояла жахлива, асфальт буквально плавився під ногами. Тонкі гострі шпильки босоніжок м'яко, без стукоту, проминали асфальт. Одяглася я в дорогу максимально легко - маленькі білі шортики, під них довелося одягнути трусики - шортики були настільки тонкими, настільки щільно обтягували мою попку - що здавались зовсім прозорими. Зверху одягла білий топік. Мені взагалі подобається білий колір, до того ж він вигідно підкреслює мою засмагу. Ліфчик одягати я не стала - надто вже спекотно на вулиці.
Десь хвилин через двадцять на горизонті з'явився бетонний короб зупинки. Йти стало якось легше, ми з Юлею додали крок. Незабаром дісталися до мети. Зупинка була глухим бетонним коробом, зібраним з плит, без натяку на будь-які щілини між ними – все було ретельно оштукатурене.
Ми з Юлею виявилися не одні. На зупинці сиділо троє селян. Обличчя їх мені були знайомі, я неодноразово бачила їх у селі, але безпосередньо знайомі ми не були. Та й вони краще за мене знали швидше мою дупу, - скільки разів я ловила на собі їхні жадібні погляди, коли витончено нахилившись, у маленькому купальнику, поралася на городі. Ці спогади змусили мене посміхнутися і, водночас, я раптом відчула легкий поштовх внизу живота. Просто порно ua.paprikolu.net. Можливо, відпочинок з чоловіком не вдався, але шанс відірватися ще був! Тим більше, чоловіки здалися мені досить цікавими. Двом було років по 30 -35, третьому явно за 50. Але виглядав він не гірше за своїх товаришів - досить здоровий, міцний мужик, такий собі сільський богатир. Десь унизу тут же засвербів бешкетний черв'ячок, розпалюючи мій спортивний інтерес поглянути на «богатиря» що ховається у нього в штанах…
- Доброго дня, дівчата! - За сільським звичаєм перший привітався він - Куди прямуєте?
- Вітаємо! - Привітно кивнули ми з Юлькою - Ось до міста їдемо! Чи не підкажете, автобус наш скоро?
Чоловік діловито глянув на годинник, який, на мій подив, виявився на вигляд досить дорогим і сказав:
- Ні, щось рано ви прийшли! Вам з годину напевно тут засмагати!
- А що так? Хіба розклад змінили? - Здивувалася я.
- Вже напевно з півроку як! Давненько у нас не були? - вклинився в розмову чоловік, що молодший.
- Та ми всі якось на машині ... Своїм давно не добиралися! Зараз ось чоловік поїхав ... - ніби «ненароком» підкинула я натяку.
В очах чоловіків одразу промайнула зацікавленість. Мій маленький жіночий прийом влучив у ціль! Але зупинятись на досягнутому було рано, хочеш пригод – йди до кінця! Без краплі сором'язливості я тут же, потіснивши чоловіків, сіла на лавку, посадивши поряд з собою Юльку, і намагалася прийняти якомога більш спокусливу позу. Витончено закинувши ніжку на ніжку, я ефектно виставила напоказ засмаглі стегна, і одразу буквально шкірою відчула палаючі погляди. Поки що все йшло за наміченим планом.
- Ну що ж, давайте разом чекати! - Жваво заявила я - Ви ж не залишите двох беззахисних дівчат сумувати на самоті!
- Ні ні! Що ви! - обізвався безладний хор голосів.
- Ну і добре! Давайте знайомитися! Мене Аня звуть, а цю ось симпатичну мордуленцію -, представила нас обох я - Юлечка! Просимо любити та шанувати!
І без того не напружена обстановка розрядилася остаточно. Хлопці виявилися дуже товариськими та приємними. З'ясувалося, що всі троє народилися і виросли в цьому селі, але не спилися і не роз'їхалися, як більшість мужиків, а почали піднімати господарство. Спільними зусиллями викупивши колишню колгоспну землю, найнявши техніку та робітників, чоловіки швидко «піднялися», збуваючи сільгосппродукцію до регіонів. Тож грошики водилися.- Так от звідки вигляд такий "мажорний", неселянський! – Подумки відмітила я, - Та й годинник цей, недешевий начебто!
Старшим за віком та й "за статусом" був природно Петро Володимирович, або просто Петро, як він представився сам. Дмитро та Андрій були його компаньйонами та помічниками, молоді, не старші 30 – 35 років, веселі та енергійні. А мені вже не терпілося випробувати цю енергійність на собі! Контакт був налагоджений, настав час переходити до активніших дій, тим більше, якими б балакучими і веселими вони не були, а ініціатива тут мала виходити від мене.
Підморгнувши Петру, що сидів поруч, я звернулася до доньки:
- Юленько, сонечко, посидь тут з дядечками, щоб автобус без нас не поїхав, а я зараз, швидко! Тільки не йди, а то автобус пропустимо, я швиденько!
І, граційно піднявшись, прихопила за собою трохи ніяковіючого Петра Володимировича, запрошуючи його за зупинку. Андрій та Діма ситуацію зрозуміли, і активно включились у гру. Оточивши дочку з двох боків, вони просто засипали її питаннями:
- Куди ти ходиш, до школи чи дитячого садка? які іграшки любиш? - Почула, відходячи з Петром у бік за кут будівлі зупинки.
"Точки над і" було розставлено, і треба було "брати бика за роги"!
- Зараз швиденько, в порядку живої черги, заходьте сюди, і трахаєте мене як хочете! Доньку одну не залишати! Відволікайте як можете! – палко зашепотіла я на вухо приголомшеного чоловіка, притиснувши його велике важке тіло до свого тонкого і витонченого. Чоловіче нарешті взяло гору і Петро, згідно кивнувши, по-господарськи облапив мою попу і засмоктав вологим гарячим поцілунком. Піздьонка відразу потекла солодкими ароматними соками, заливаючи новими хвилями і без того вже змокрілі трусики. Пора було їх позбуватися! Насилу вирвавшись із пристрасних обіймів, я привалилася спиною до бетонної стіни і тремтячими руками почала розстібати ґудзичок на шортиках. Ледве впоравшись з нехитрою застібкою, я ривком стягнула їх разом із трусиками до самих щиколоток.
- Презики є? - Збуджено пошепки запитала я.
- Ні! – якось заступорюючись видихнув Петро, що на той час уже приспускав штани.
- От! Гаразд, тягни мою сумку, у мене там були здається! – кинула я йому, знеможено пестячи долонею свою кицюню.
Смішно заплутавшись у ремені та ґудзиках, Петро аж кинувся назад. Розмова всередині на секунду стихла, і відразу відновилася з новою силою. Мабуть, старший дав зрозуміти, що до чого.
Буквально за мить він виріс переді мною, з моєю сумкою навперейми, на ходу розстібаючи свій нещасний ремінь.
Забравши сумку з його нетерплячих рук я судомно почала копатися, перебираючи наманікюреними пальчиками сотні помад, тюбиків, баночок та іншого мотлоху - постійного мешканця дамських сумочок. Нарешті, я побачила дві прямокутні коробочки. Купувала нам із чоловіком! Що ж, не пропадати добру!)
Кинувши їх чоловікові, що досі плутається в штанах, я повісила сумку на штир арматури, що стирчить зі стіни, і, повернувшись попкою і прогнувши спинку, вперлася в стіну зупинки.
Його член, що з'явився зі штанів, під вправними рухами руки збільшився, набух, голівка ніби виросла, як гриб під осіннім дощиком! Яскраво-червона! І головне дрин стояв, як у молодика! Я була вражена побаченим, але моє здивування не обмежилося цим, я була впевнена, що сільський мужик, зголоднілий за сексом, зараз же кинеться мене таранити.
Аж він раптом припав до моєї мокрої щілинки, почав вилизувати її немов пес.
Давно подібним мене не балували! його язик блукав по колу моїх губок, проникав у глиб, губи всмоктували ґудзик клітора, ніби немовля смокче материнські груди. Від подібних маніпуляцій я відчула що підходжу до оргазму ... і я його отримала, коли член почав поринати в мене.
- І коли він встиг? - майнуло в голові, - Щойно лизав, і ось уже накачує мене. Я була така збуджена, що особливих незручностей від великого, товстого члена не відчувала. Навіть навпаки, відчуваючи як поршень повністю мене заповнює, змушуючи мене прогинатися все нижче і активніше піддавати попкою, відлітала все далі в захмарні краї низки оргазмів.
Петро знав свою справу. Досвід є досвідом! Він змінював амплітуду, розмірено накачуючи мене - то швидко, немов механічний поршень якоїсь машини, то сповільнюючи темп, то торкаючись злегка, ввівши тільки одну головку ... потім різко вводив на всю глибину. Почуття часу я втратила, то було дивовижно. Стримуватись важко. Раз у раз доводилося затримувати дихання. Мабуть, виходило це у мене не дуже, оскільки гучність розмови за стіною навмисне зростала, чоловіки як могли намагалися відволікти доньку. Через пару хвилин я забилася в оргазмі ... Петро, загарчавши немов ведмідь, з клацанням зірвав з члена презерватив і залив мою попку гарячими струменями білястого нектару.
Заплющивши очі, я насолоджувалася. Але не довго. І хвилини не минуло, як відбулася зміна варти. Неохоче розплющивши зімкнуті нею очі я повернулася і побачила Андрія, що стояв ззаду і спостерігав все, що відбувалося. Штани його вже були приспущені.
- Давай Андрюха, я розігрів її вже як слід! Гаряча теличка! - Відказав його старший товариш, застібаючи свої неслухняні штани.
Чекати довго не довелося. Свіжий, міцний член солодко цмокнув, зникаючи у глибинах мого організму, захоплюючи за собою в безодню задоволення. Низ живота солодко нив, гострий жар розливався в його глибинах, обдаючи вже й так добряче відполіровані стіночки, новими порціями слизької вологи. Андрій відразу взяв гарний темп, стримувати стогін стало дуже важко. З усіх сил стиснувши зуби, я затримувала дихання, намагалася відволіктися, думати про інше, але міцний гарячий стрижень, що ходить ходуном усередині мене, ні на секунду не давав розслабитися. Ніжні стінки піхви зрадливо - послужливо розсувалися під його натиском, пропускаючи його глибоко всередину, де жвава гаряча головка активно таранила збуджену до краю плоть. Особливо сильно діяли саме такі глибокі та потужні удари. Щоразу в голові ніби вибухали вогняні феєрверки, розсипаючи всім клітинам тіла міріади солодкого задоволення.
З дурману неземного кайфу мене вирвав тихий вигук звідкись то збоку:
- Тихіше ви! Дівчинка вже турбуватися почала! Де мама, та що з нею! – це Діма, мабуть за вказівкою Петра Володимировича прийшов трохи остудити наш запал.
- Гаразд, давай я тобі хоч рота заткну, а то мукаєш як корова сільська! - посміхнувся він, неквапливо розстібаючи ремінь на спортивних штанах.
- Як люб'язно з твого боку! - завважила я у відповідь, але, відірвавшись, нарешті, від стіни, потяглася вже до третього за останню годину члена.
Черговий екземпляр також порадував значними розмірами, хоча був і меншим, ніж попередні. Та й стояти стало зручніше – Діма підтримував мене за плечі та голову, до того ж спереду та ззаду я була надійно зафіксована. Андрій потужно напирав ззаду, з силою штовхаючи мене вперед, де я, у свою чергу, з цією ж силою, нанизувалась ротом на смачний льодяник Діми. Схоже, його такий стан влаштовував, тому він просто безтурботно насолоджувався процесом.
Андрій ззаду поставив новий темп гри. Вголос він почав рахувати:
- Один два три! - На рахунок раз і два член занурювався не глибоко ... але на три ...! Ооо, це було щось! Різкий, потужний глибокий поштовх усередину, до самої матки.
Ось і Діма теж підхопив гру ... Вони в два голоси стали рахувати:
Один! Два три!!! - Протикали мене з двох боків.
Ну, як тут не підтримати колектив? Тепер і я, увійшовши в раж, здавлено кричала, разом із ними:
-Раз! Два три!!!
Темп ззаду помітно прискорився, Андрій часто й глибоко задихав. Ще мить - і найсильніший поштовх в промежину просто нанизав мене на Дімчин член по самі гланди. Тут же я відчула як жваві гарячі цівки б'ються глибоко всередині мене, намагаючись пробити тонку гумову перешкоду.
- Ти що там, охренів чи що? - Забурчала, я випустивши з рота член - Так і подавитися можна!
Чоловіки, стримуючись, засміялися.
- Гаразд, гаразд, вибач! - Примирливо вибачився він - Просто станочок у тебе класний!
- Іди вже, токар - фрезерувальник! - Усміхнувшись, відповіла я.
Діма тут же скористався «робочим» місцем, що звільнилося. І знову міцна довбанка, знову солодкі соковиті схлипи піхви. Ще хвилин десять я старанно працювала попкою, підмахуючи своєму «залицяльнику».
Мастило з піхви буквально текло річкою, гучні хлюпаючі звуки вже заглушали моє мукання. Діма то витягував член повністю, а потім знову легко поринав у слизьку гарячу глибину, то довбав мене короткими неглибокими ударами. Кожен поштовх усередині мене солодко віддавався довгими хвилями задоволення, що плавно розтікалися по всьому тілу. Це відчуття вже важко було назвати просто задоволенням від хорошого сексу, це швидше був якийсь оргазм, що затягнувся.
Натиск ззаду помітно посилився і через півхвилини просто скаженої довбні, Діма, зірвавши презик, окропив мою попку гарячими цівками. Ще з хвилину я стояла, не змінюючи пози, намагаючись прийти до тями після такого секс – марафону. Давненько мене так не задовольняли!
Швиденько натягнувши шортики і швидко обтершись, ми вийшли до інших. Я відразу спробувала натягти звичайну посмішку на виснажене довгим шмаганням обличчя, щоб не лякати доньку. Вона стурбовано глянула на мене своїми величезними очима, але, побачивши що зі мною все гаразд, швидко заспокоїлася. У невимушеній веселій розмові ми нарешті дочекалися автобуса. Чоловіки дуже тепло та галантно проводжали нас. Підсадивши Юлечку в автобус першою, кожен із чоловіків вважав своїм обов'язком допомогти залізти і мені, підтримуючи мене ззаду.
Насамкінець я простягла Петру свої трусики, які весь цей час тримала складеними у своєму кулачку.
– Я за ними обов'язково приїду! - Підморгнувши проводжаючим, пообіцяла я.
Вже сівши в автобус і приготувавши до перевірки літній кондукторці квиток, я тільки зараз поглянула на вибиті на ньому цифри – 6969. Квиток виявився Щасливим! - Усміхнулася про себе я.