- А, не пам'ятаю вже! - відмахнувся я. - Напевно, році на другому активного статевого життя. З чого це тебе раптом потягнуло на одкровення?
- Знаєш ... - Моя подруга поставила келих на підлогу і посміхнулася. - Я маю на увазі зовсім не те, про що ти подумала. Банальне тремтіння вище колін - це все зрозуміло й з нашим темпераментом досягається після другого поцілунку в шию. А ось так, щоб небо в алмазах ...
- Ну, дорогенька, и, мабуть, перечитала на ніч Мопассана! - заіржав я.
- Головне, щоб не Маркіза де Сада ... - посміхнулася вона. - Я, якщо чесно, останнім часом ні в що, крім журналів, очі не встромляла.
- Яких журналів?
- Розумних... - Ілона зробила довгий ковток вина, потім поставила келих на підлогу. - А щодо неба в алмазах ... Що це таке, я дізналася, доживши до славного віку в двадцять три роки і помінявши ... ну, не будемо уточнювати, скільки мужиків.
- Так, не будемо, - в голові я зробив швидкі обчислення, і вийшло, що тільки тих її хахалем, які були відомі мені, вистачило б на дві футбольні команди. З тренерами, прес-секретарями і кухарями.
- Так ось, тижнів півтора тому я познайомилася з Аресом.
- Це що, ім'я в нього таке?
- А Бог його знає. Може, і прізвисько. Зараз мене це вже мало хвилює ...
У напівтемряві бару «Ностальжі» фігури людей, здавалося, не ходять, а плавають у сизому сигаретному серпанку. Ілона тихо і методично напивалися найдешевшим вином, яке можна було знайти в цій забігайлівці. Холоднокровний і об'єктивний спостерігач, який є всередині кожного з нас, вже не раз нагадав їй, що пора б змотувати звідси вудки, бо добром такі посиденьки не закінчуються. Подумки пославши своє «друге я» куди подалі, Ілона вилила в стакан залишки шмурдяка.
- Ух ти, яка кішечка! - пролунав гучний п'яний голос над її вухом. - Підемо, потанцюємо, дитинко?
Сильна чоловіча лапа потягнула її за руку. Ілона підняла голову. Над нею височів великий суб'єкт з мутними очима. Дівчина ще не була п'яна настільки, щоб віддатися такий мавпі.
- Вали звідси, козел. - Стандартна формулювання для таких випадків. Можна, втім, і нарватися.
- Ах ти, паскуда! - Суб'єкт рвонув її за рукав. Ілона не втрималася і полетіла на підлогу.
- Залиш її в спокої. - Знизу Ілоні було видно тільки ноги в черевиках розміру так сорок четвертого.
На подив дівчини, відповідної реакції з боку нападника алкоголіка не було. Він чомусь знітився і промимрив:
- Я ... це ... Ну, коротше, типу ...
- Пішов геть. - Голос залишався тихим і незворушним. Потім його власник нахилився вниз і подав Ілоні долоню. - Вставай, красуня, і давай-но теж зникнемо звідси швидше.
Він виявився молодим чоловіком років тридцяти, в довгому пальто і крислатому фетровому капелюсі.
«Суміш ковбоя і мушкетера», - чомусь подумалось Ілоні. Краєм ока дівчина зазначила, що в руці він все ще стискає невеликий пістолет. Так, з таким аргументом не посперечаєшся...
Вийшовши на морозне повітря, Ілона почала швидко тверезішати. Коли вони дійшли до її будинку, про випите вини нагадував лише поганий смак у роті. Зупинившись у комерційного кіоску, Ілона купила собі пачку «Орбіта».
- І чого тебе потягнуло в це місце? - Задумливо запитав її супутник. - Поблизу ж купа нормальних закладів. Ну, я там одного свого знайомого шукав. А ти?
- А мені напитися хотілося, - буркнула вона, кутаючись у куртку: мороз міцнішав. - посварилася зі своїм хлопцем, він рідкісної сволотою виявився ... Вибач, не хочу..-
Гаразд, продовжуй, - знизав він плечима. - Мені все одно, а тобі висловитися треба.
І Ілону понесло. Все, що накипіло в ній за останні два місяці, вона почала розповідати зовсім незнайомій людині.
Якось само собою вийшло, що вона впустила його до себе додому. Години через півтора, коли словесний потік вичерпався, вона тихо схлипнула і з досадою провела рукою по очах.
- Ну ось, розвезло мене ...соромно.
Чоловік безшумно піднявся з крісла.
- У тебе кава є? Я зварю.
Аліса кивком голови показала на двері кухні.
- Там, на столі. І кава, і кавоварка.
Через п'ять хвилин він поставив перед нею ароматну чашку.
- Ми, до речі, з тобою так і незнайомі. Ну, з твоєї розповіді я зрозумів, що тебе звуть Ілона. Гарне ім'я. А я - Арес.
- Римський бог війни, - посміхнулася дівчина.
- Грецький, - поправив він. - Римляни свого Марсом охрестили. Але насправді, я людина дуже мирна. А щодо цього, - він поплескав себе по кишені піджака, - так це пугач. Хіба мало виродків попадається ... Так ось, Ілона, я, звичайно, не психіатр, але тобі б спочатку в собі розібратися. Ти подумай, чого від мужиків-то хочеш. Між іншим, у тебе вкрай низька самооцінка. Став себе вище - і все вийде.
Він повернувся і попрямував до виходу.
- А ти! - Ілона несподівано зрозуміла, що їй шалено не хочеться, щоб він йшов. - А ти ні...
- Не хочу я залишитися? - Він узяв з полиці капелюх. - Ні. Інакше я почну тебе спокушати, і нічим не буду відрізнятися від інших самців. Бувай!
І він закрив за собою двері.
Три дні потому Ілона зіткнулася з Аресом у порога свого будинку. В руках у чоловіка був букет троянд.
- Тільки не кажи мені, що наша зустріч випадкова, - розсміялася вона.
- Тобі не п'ятнадцять, щоб ти вірила таким казкам. Я вже години півтори чекаю.
- А якби я не прийшла?
У відповідь Арес тільки знизав плечима. Увійшовши, він допоміг зняти їй куртку, потім скинув пальто сам.
- Для початку звари ще раз кави, - попросила вона.
Чоловік кивнув і відправився на кухню. Коли він повернувся, Ілона вже лежала в ліжку.
- Швидка ти яка ...
- А ти що, не за цим прийшов? - Вона простягла до нього руки. - Йди до мене.
Арес, мабуть, хотів щось сказати, потім прикрив очі і тихо зітхнув. Було відчуття, що подумки він рахує до десяти.
- Невже ти роздумуєш? Або хочеш прочитати мені чергову лекцію про те, що не хочеш бути «як усі»?
- І тому прийшов до тебе з трояндами під вікно. Не сміши. - Арес почав знімати піджак. - Так, я не хочу укладатися в банальні рамки нашого божевільного суспільства. Крім того, ти гідна того, щоб за тобою волочились красиво. Втім, я тебе захотів в той момент, як побачив.
- В такому разі ти добре тримався. - Ілона з неприхованим задоволенням дивилася на оголеного чоловіка. Дівчина відкинула ковдру, відкривши своє гарне тіло.
Арес ніжно провів пальцями по її шиї. Ілона заплющила очі і солодко потягнулася.
- Не дратуй мене, я хочу ...
Він нахилився і поцілував її в губи.
- Ти дуже красива. - Його рука ніжно стиснула груди дівчини. Ілона застогнала. Вперше в житті дотик чоловіка викликалв в ній таке солодке тремтіння.
Арес був ніжний і неквапливий. Він не поспішаючи досліджував все тіло Ілони, не упускаючи жодного сантиметра, пестячи дівчину руками, губами, язиком...
Спочатку Ілона намагалася відповідати на його ласки, а потім зрозуміла, що чоловікові набагато приємніше буде її німа покірність. Вона заплющила очі і розчинилася в його ніжності.
Ілона ніколи не любила слова «віддаватися». Було в ньому щось вульгарне і грубе. І тільки зараз вона зрозуміла, що жінка дійсно може віддатися повністю, без залишку хоча б через банальну довіру до чоловіка.
Арес ковзав язиком по її шиї, пружним грудям, шкірі плаского живота, а потім почав пестити маленьку печерку між її ніг. Стогін Ілони перейшов в гучні крики. Ніжно взявши її за сідниці і трохи піднявши їх вгору, він грався з нею, наближаючи мить оргазму.
Ілона прикусила губи, щоб заглушити крик, але він вирвався крім її волі:
- Давай же, давай, трахни мене!
Він з силою увійшов до неї. Очі дівчини розкрилися від неземного блаженства, що впало, немов океанська хвиля. Скінчила вона майже відразу ж ... Немов гігантська штормова хвиля підняла її над поверхнею океану і з силою шпурнула в небо назустріч сузір'ям.
Ілона втратила орієнтацію в просторі і тільки падала, падала, падала кудись в темну воронку, закрутивши перед її очима стелю і стіни кімнати.
Поцілунки Ареса ставали все більш і більш пристрасними. Ілона звивалася під ними, стогнала, куйовдила руками його волосся ... Зараз нею володіло тільки одне бажання: щоб чоловік не зупинявся якомога довше, але в той же час отримав саме ту насолоду, яку здатна подарувати жінка досвідченому і ніжному коханцю.
Несподівано він вийшов з неї.
- Ти куди?
Він посміхнувся, потім тихо вимовив:
- Ти знаєш, що жінка може випробувати набагато більш сильні відчуття?
- Ти так говориш, ніби не мужиком народився. Арес, що з тобою? Йди до мене. Я хочу, щоб ти скінчив у мене ... Мені зараз можна. Будь ласка...
«Боже, що зі мною діється!» - промайнуло у неї в голові. - «Прошу мужика про те, щоб він ... Зовсім з глузду з'їхала дівка!»
Арес взяв її за руки і посадив навпроти себе.
- Дурна. Зрозумій, чоловік завжди отримає своє, нехай навіть це задоволення досить примітивно. Я хочу, щоб добре було тобі.
- Ти якийсь ненормальний, чесне слово. Та ти знаєш, скільки разів я зараз скінчила? У мене ще жодного разу в житті такого сексу не було!
Арес мовчав, пильно вдивляючись своїми сіро-блакитними очима в її обличчя.
- Довірся мені. У тебе ж є якісь свої фантазії?
- Як у всіх нормальних людей.
- Давай пограємо. Ти - не ти, а ... Ну, ким ти хочеш бути?
- Ти ненормальний ... - Вона торкнулася кінчиками пальців його щоки.
- Напевно ... - Пальці Ареса почали пестити її лобок зовсім легко, трохи торкаючись шкіри над горбком волосся. Ілона широко розкрила очі, вчепилася в руку чоловіка і направила її нижче. Він відвів долоню в сторону.
- Ти не відповіла.
- Добре. Я хочу ... - Ілона згадала, як в далекому дитинстві випадково, одним оком, вона бачила якийсь еротичний (і тому вважався шалено забороненим - хоча тієї еротики там було не більше, ніж в гомерівської «Одіссеї») фільм про східну принцесу . Одяг актриси складалася з купи прозорих покривал, які вона періодично ніби випадково роняла, відкриваючи погляду глядачів ділянки засмаглою шкіри. - Я хочу, щоб ти був слугою принцеси, яка вирішила його використовувати.
У Ареса були неабиякі акторські задатки. Його очі несподівано набули покірний вираз, сам він весь ніби зіщулився ... І тільки сталевий блиск десь в глибині зіниць видавав його справжню натуру, яку не може приховати ніяка гра.
Безумовно, це був всього лише театр двох акторів, але Ілона несподівано відчула, як розпрямляються її плечі, гордо піднімається голова ...
- Встань! - Владно каже вона. Арес безмовно піднімається. Його член на рівні обличчя дівчини. Вона бере в руки чоловічий орган, і він перетворюється в твердий стрижень. Ілона бере його в рот і легенько покусує край шкірки пеніса. По тілу чоловіка пробігає тремтіння. Ілона лягає на ліжко, широко розставивши ноги.
- Візьми мене. Негайно. Я наказую!
Він входить в неї невпевнено, наче дійсно соромиться. Рухатися він теж починає ніби як повільно і незграбно, але разом з тим акуратно підсовуючи свою партнерку ближче до дивана валика. Ілона не помітила, як він акуратно поклав її сідницями на нього.
- Трахай мене! - Її починав заводити цей наказовий тон. Її спокушпв сам факт, що вона керує цим чоловіком, пристрасним і ніжним одночасно. - Швидше! Ще швидше! Арес, та що ж ти зі мною робиш ... Я ... А-а ...
Ілона не встигла сказати, що просто не встигає фантазувати. Те, що вона втілює свої найбільш заборонені думки в життя, немов піднімало її над землею. Відчуваючи оргазм за оргазмом, вона вже не думала про те, що відбувається навколо.
«Моя казка збувається», - спливла в її голові фраза з якогось дурного бульварного романчика, а вголос вона тільки тихо повторювала:
- Ще, ще, ще ... Мій чоловік, мій раб, мій пан ...
Ця була якась інша Ілона, що дрімала в ній все життя і несподівано отримала свободу. І зараз цей двійник володів шикарним жіночим тілом, що змінив масу коханців: самовпевнених і недосвідчених хлопчиків, ніжних і суворих, квапливих і ставних, студентів і бізнесменів. Ілона, яка все життя провела в цій тілесній оболонці, немов ненадовго відступила в сторону, поступившись місцем своєї божевільної другій половині, для якої секс був не однією зі сторін життя, а самим життям, у всьому кольоровому різноманітті.
Він грав з нею. Майстерно, талановито, щиро. Краще порно тут ua.paprikolu.net Всі божевільні сюжети з прочитаних книг і побачених фільмів вставали перед її очима, і вона просто втілювала їх у життя. Цей дикий спектакль немов змусив звичні стіни її кімнати змінюватися, як декорації: від непрохідних джунглів до кабіни пасажирського авіалайнера.
Коли Арес відправив її в черговий раз в довгий хтивий політ, вона відсторонилася від нього і в перший раз свого життя запросила пощади:
- Милий, зупинись! Я вже просто хвора. Я хочу, щоб тепер ти ... Будь ласка ... Ну, скажи мені, чого ти хочеш?
Він пригладив рукою її розпатлане волосся і тихо відповів:
- Тебе.
Він стояв перед нею, весь в дрібних крапельках поту з под'ятим вгору прутнем. Вона опустилася перед ним на коліна, вже не думаючи про те, як раніше вважала цю позу дурною і принизливою. Взявши член в рот, вона почала облизувати його, тихо стогнучи. Руки Ареса лягли їй на потилицю, він почав допомагати їй. І це заводило їх обох.
Вперед-назад, вперед-назад ... Цей ритм порушував і заворожував Ілону - і ту, яка прокинулася в ній недавно, і ту цинічну, пропалену бабу, яку, здавалося, вже нічим не здивувати в цьому житті.
Струмінь гірко-солоної рідини вдарила їй в рот. З губ Ареса вирвався дикий пристрасний стогін - крик самця, хто заволодів бажаною самкою. А Ілона ще сильніше притулилася до нього, ковтаючи чоловіче сім'я. Ще зовсім недавно вона зарікалася, що ніколи не буде цього робити ...
- Дівчинка, ти чудо. - Він поцілував її в щоку.
- А ти просто геній, - розсміялася вона. - Геній статевого життя. Тільки не думай тепер, що ти швидко від мене підеш.
- Я це вже зрозумів. - Він попрямував в кухню. - І оскільки піду я від тебе не раніше завтрашнього ранку, то зварю ще кави.
Ілона вийшла слідом за ним на кухню. Арес чаклував над кавоваркою.
- Ніколи не підозрювала, що таким збудливим може бути видовище голого чоловіка поруч з плитою, - вона притулилася щокою до його спини.
- А я ніколи не підозрював, що поруч з такою жінкою можна просто пити каву, - в тон їй відповів Арес.
- Ну, так ми ж і чимось іншим займаємося...
Арес постукав ложкою об край кавоварки.
- Цікава річ, - задумливо промовив він. - Властивість чоловічої психології: зустрічаєш таку жінку, як ти, на вулиці, проводжаєш її поглядом і думаєш: «Оце комусь пощастило!». І сам собі думаєш, що потрапила б така до тебе в ліжко, так цілодобово б з ліжка не випускав. А як до діла виходить, кілька разів та й все.
- Молодий чоловіче, ви неправі, - Аліса взяла чашку з кавою і села на стілець, заклавши ногу за ногу. Вона знала, що виглядає досить ефектно, особливо зараз, коли на ній був тільки символічний тонкий халатик. Арес проводив її рух поглядом.
- Швидко допивай і марш в спальню! - Несподівано різко сказав він.
- Ти що, знову хочеш? - Ілона кокетливо опустила очі вниз і зрозуміла, що питання було зайвим. На ходу скидаючи з себе халат, вона кинулася в спальню.
Коли Арес знову увійшов в неї, вона просто відключилася. Було відчуття, що її свідомість блукає десь далеко звідси, і тільки молоде, жадібне до любові тіло вдячно приймає чоловічі пестощі. Немов десь з боку вона чула свої хтиві крики і хрипкий подих чоловіка.
Арес, мабуть, дійсно поставив собі за мету її довести до невідомого. Якесь неймовірне, божевільне, феєричне відчуття, в яке злилася низка оргазмів, перетворило її тіло в один напружений тремтячий нерв, підключений тільки до центру задоволення. Чоловік і жінка немов злилися в одне єдине ціле.
І раптом з самого потаємного, потаємного кута свідомості Ілони спливла та мрія, яку вона гасила в собі спочатку, не давала вирватися назовні, давила щосили. І дівчина зрозуміла, що не може противитися своєму дикому бажанням.
- Зупинися. На мить...
- Так, люба ...
- Почекай. Пограй зі мною ще. Тільки нехай це буде жорстка гра. Може навіть, жорстока ... Але я так хочу.
- Як скажеш.
- Це сама заборонена моя фантазія. Я боюся її, Арес. І в той же час хочу ... Я зараз.
Вона вислизнула з його обіймів і сховалася в сусідній кімнаті. Через хвилину Ілона повернулася в простому вбранні з легкої спідниці і маєчки. Від збудження і майбутньої гри її трясло. Вона пильно подивилася на чоловіка.
- Згвалтуй мене. - Вирвався у неї подих. - Зроби мене звичайною відтраханою дівкою. Знущайся з мене. Тільки так, щоб я сама повірила. Будь диким маніяком.
- Ти впевнена, що хочеш цього? - Тихо запитав він.
Покірний погляд був відповіддю на його запитання.
Арес з котячою пластикою зайшов за спину дівчині і раптово різко схопив її за волосся, а потім штовхнув до дивану. Ілона не втримала рівноваги, і він схопив її за майку. Гучний тріск тканини супроводжувався коротким жіночим зойком, який перейшов в глухе мукання: чоловік з силою запечатав їй рот долонею.
- Ах ти ж, сучка ... - Він зірвав з неї спідницю, навалився на дівчину всією вагою свого тіла і почав з силою розводити її міцно стиснуті ноги.
- Ні, ні, не треба ... - Головою вона розуміла, що це гра, але тіло підкорялося рефлексам, закладеним природою.
Однією рукою він міцно схопив її за підборіддя, а інша вже щосили господарювала у неї між ніг.
- Так-то краще, дитинко. Зараз я тебе буду гвалтувати. Довго і зі смаком. Ти навіть не уявляєш собі, як приємно не просто трахати таку красуню, а брати її проти волі. Ти тільки вслухайся в це слово: «гвалтувати». Не брати, чи не трахати, а зґвалтувати дівчину. Ох, як же ти у мене зараз будеш верещати!
Він увійшов в неї грубо, наче врубався в непрохідну гущавину. І ця різкість від чоловіка, який ще тільки що був ніжним і неквапливим коханцем, довела дівчину до точки божевільного збудження. Каскад оргазмів, що послідували один за іншим, стер на мить з пам'яті все її минуле. Не було більше такої жінки - Ілони. Залишилося тільки оголене почуття задоволення, що стискається солодкою судомою по всьому тілу.
І вона заверещала, як малолітня школярка, яку вперше затягли в кущі. Дикий звук, який став виринати звідкись із глибин легенів, вирвався з її горла і застиг на найвищій ноті.
- Сучка ... трахнути... голенька сучка, - примовляв Арес в такт своїм швидким рухам. - Люблю таких голеньких дівчаток. Вони так беззахисні в своїй наготі. Ці грудки ... Ці волоски ... Ці славні босі ніжки ...
Можливо, Арес був психологом. Можливо, він просто увійшов в роль. Ілона десь чула, що такий словесний потік ... навіть не еротизму, а відкритого порно характерний для маніяків. Але зараз їй тільки хотілося, щоб він не зупинявся і продовжував свою божевільну гру.
- Давай, дівчинка, рухайся, зроби мені ласку, - він широко розвів її ноги в сторони. - Шкода, що не зустрів тебе незайманою. Ох, як же це солодко - зґвалтувати дівчину! А як би ти звивалася, поки я б рвав твою тонку плівку! Але нічого, я зараз тобі вжарю так, що тиждень будеш відлежуватися!
... Ілона летіла крізь простір кудись вгору, крізь зірки і галактики. Ця дика гра підвела її впритул до божевілля. Чіпляючись залишками розуму за вислизаючу реальність, вона розуміла, що можливо, більше ніколи не зазнає нічого подібного.
- Та ти ж вся мокра, шлюшка! - Він вийшов з неї тільки для того, щоб різко перевернути дівчину спиною вгору.
... Ілона ніколи раніше не пробувала анальний секс. Але гра завела її, притупила больові відчуття, і тому коли він вставив свій член в її маленьку дірочку між сідниць, зазнала лише почуття, як ніби у неї повільно розтягували в сторони щось ніжне і пружне.
У полірованій поверхні шифоньєра вона спіймала віддзеркалення їхніх постатей. І це видовище змусило її заново відправитися в подорож до зірок.
... А потім вона просто загубилася у часі. Світ немов перестав існувати.
«Я вмираю», - чомусь подумала вона, і слідом за цим в голову прийшла інша думка: «Ні, я народжуються заново».
Було таке відчуття, ніби вона виринула на поверхню з шаленою глибини. Перед очима кружляв різнокольоровий хоровод, поступово набуваючи риси обличчя Ареса. Він знову перевернув її на спину, але тепер вже любив її ніжно і акуратно, покриваючи її обличчя короткими гарячими поцілунками.
Вона подалася назустріч йому, відштовхнувшись від дивана, немов намагаючись підлетіти, як птах.
Небо впало на неї вагою лебединого пір'я. Світ труснуло, і він встав на своє місце. Ілона тихо пробурмотіла - вже незрозуміло, Аресові або самій собі:
- Усе. Спати. Я зараз і кроку зробити не зможу без сторонньої допомоги.
І провалилася в темряву.
- Ну, а далі? - Я згоряла від нетерпіння. - Все це дуже схоже на сюжет бульварного роману, а не на подію з реального життя.
- Іра, я не знаю ... - Вона підняла на мене безпорадний погляд. - Він зателефонував на наступний день і сказав, що терміново вилітає у відрядження. З тих пір про нього - ні слуху, ні духу. А з іншого боку ... Ти знаєш, я завжди вважала, що казка повинна залишатися казкою. Потім може початися махровий побут, який все губить. А так ... У моєму житті сталася подія, яка я буду згадувати до кінця своїх днів. Зрештою, він, може бути, одружений, а я просто була його іграшкою. Він подарував мені мить щастя, і воно буде жити тепер в мені дуже довго. А можливо...
Дзвінок в двері обірвав її фразу. Вона кинулася було до виходу, але зупинилася.
- Відкрий ти. Я боюся, якщо там буде не він, зі мною трапиться банальна істерика.
- Добре. - Я прекрасно розуміла її почуття. Підійшовши до дверей, я глянула у вічко. На порозі стояв чоловік у довгому пальто й крислатому фетровому капелюсі.
Я повернулася назад в кімнату.
- Ти знаєш, - сказала я. - Мені здається, вийти варто тобі.
Ілона одним ковтком допила своє вино і жбурнула бокал в комин.
- На щастя, - посміхнулася вона.