Колись навчався на першому курсі універа, частенько катався на поїзді додому і назад на навчання. Купе було дорогим задоволенням, тому їздив у плацкартному, а коли зовсім туго було з грошима, то і в загальному вагоні. Тоді, на початку двохтисячних, публіка набагато частіше поїздами каталася - ціна була як в автобусі, не те, що зараз.
Доречи, загальний вагон - це той же плацкартний, тільки без вказівки конкретних місць і постільної білизни. Хто встиг, того і тапки. У той момент верхньої полиці мені і моєму земляку, з яким я їхав не дісталося. Ну, ми і лягли на нижніх полицях в останньому купе перед туалетом. Залишалося чекати, коли нові пасажири посунуть - лежачи їхати не дадуть.
Чергова зупинка, купа людей зайшла, дивлюся в інших "купе" народ поплотніше трамбується, а я типу лежу, типу сплю. Входить у наше купе діваха, така типова колгоспниця, світловолоса, позитивна з гуморком. Теж студентка, тільки з сеструхою їхала. Попросилася підсісти до мене. Ясна річ, що не зміг відмовити, подумав добре хоч не бабульки з торбами і тачанками.
Довелося, звичайно ж, ноги підтиснути, на свою сумку напівлежачи на бік так примостився, сестра там з краю прилаштувалася. Дивлюсь на дружбана - той типу спить. Ну, кажу їй, типу сідай теж, а сам дупою в стінку вперся. Натякаю, мовляв, мостися на сидіння, ближче до столика. Чесно не очікував від себе такого нахабства, а вона безпонтова була і взяла та сіла...
Їхали десь з півгодини, народ вже, де міг, розсівся, позатихав, світло приглушили. Молодша сестра попутниці валялася у мене в ногах, згорнувшись калачиком, начебто вже спала. Ну, а старша облокотилася на столик, голову в руки склала, і теж сопить тихенько. А мені чомусь не спалося, тужливо було, і я давай тілом ворушити, з сумки повільно сповз, і тихенько присунувся до подруги, спочатку животом до попки притиснувся, а потім стегном до стегна...
Став помічати відповідну реакцію - не противиться, навіть навпаки задихала якось глибліше, чи то збуджено, і теж начебто притискатися почала. Ну, я зовсім знахабнів тоді. Вільну ліву руку, та, що знизу була, поклав їй на стегно - дивлюся, мовчить попутниця, став погладжувати - теж тиша. Заліз до неї під спідницю, шарю між ніг, пальці засовую - вона ноги розсунула. Я взагалі страх втратив - став теребонькати губки, які встигли вже зволожніти. Двадцять хвилин розминав проміжність. До її спини притиснувся зі своїм збудженим перцем. Мовчить, важко дихає, іноді здригається.
Не витримала, прибрала мою руку, нахилилася до мене - все, каже, я вже не можу стримуватися. Довів таки сучку до ручки. Пропоную їй усамітнитися в туалеті - відмови не було. Входимо в туалету, нагинаю її над раковиною... Сукню підняв, трусики з колготками вниз приспустив. Ширінку своїх джинсів розстебнув, агрегат дістав і став повільно вставляти у вологе середовище її дірочки, бачу добре їй там все зволожив, раз там все аж хлюпало. Через пару фрикцій попутниця здригнулася від хвилі оргазму, та й я задніх не пас, вже був напоготові вистрілити і у відповідний момент вийняв бійця, і вистрілив убік. Пам'ятаю, трохи на її колготки потрапило. Ну, в напівтемряві не сильно помітно було...
І тут мені якось стало не по собі, я усвідомив всю безглуздість і нікчемність того, що відбувається. Вибач, кажу їй, йдемо в купе. Ну і мовчки, пішли, а потім просто спали до ранку. Коли очухався, моїх попутниць вже не було, мабуть десь вийшли. Навіть імені її не спитав. Ось такий у мене був веселий сексуальний досвід у поїзді :)
