Бій за Дніпро - анальна версія (ОПОВІДАННЯ)

(Історія цілком реальна, не вигадана).
Днями подзвонив мені друг мій, Серьога, знаючи, що в мене вихідний. Розповів, про молоденьку кобилку, яку вже тиждень зваблює, але все ніяк на зустріч розвести не може. На "Мамбі" познайомилися, він там постійно дівчаток "знімає". Дівчинка тільки на кафе - ресторан увечері погоджується, однак увечері він не може, від дружини відмазатись - ціла історія. Так от, того дня вона (Оксана) сама йому написала, що з подружкою на берег Дніпра збирається, запропонувала взяти з собою друга і приєднатися.
Сірий вдень майже завжди вільний (він на біржі «Forex» торгує, тому працює коли є бажання), а дружина – майже завжди зайнята (у будівельній компанії працює менеджером). Тому він одразу погодився без зайвих питань. Зателефонував мені, запропонував із дівчатами на сонечку позасмагати. Я погодився без зайвих питань, вільний час мав у своєму розпорядженні. Зустрілися з ними на міському пляжі.
Подружки (Марина та Оксана) виявилися милими, симпатичними, звичайні собі дівчата, яких у кожному великому місті повно. Пропорції тіла - не модельні, але й не сказати, що фігурки не варті уваги. Попки, животики - підтягнуті, ніжки рівні, грудки маленькі, але оформлені. Загалом, все як треба. Не бляді і не динамщиці (принаймні, на перший погляд). Звичайні студентки – першокурсниці, які з провінції у велике місто на навчання приїхали. В міру балакучі, виховані.
Оксана, попеляста блондинка, трохи активнішою виявилася. Зухваліша, чи що, але й не хамка. І купальник у неї відвертіший (стрінги, на відміну від цнотливих, прикриваючих сіднички, Маринкиних трусиків). І в спілкуванні з нами трималася сміливіше, гідно відбиваючись від соромітницьких жартів Сірого, на які він великий майстер.
А ось темноволоса Марина (з істинно арійським прізвищем Шнайдер, чистокровна, за її словами, німкеня за походженням), навпаки, була скромна і мовчазна. У розмову з ініціативою не лізла, відповідала лише по суті. Сиділа собі покірно на підстилці, і байдуже посміхалася на наші з Сірим спроби залучити її до процедури ввічливого флірту. До води якщо йшла - обов'язково в парео загорталася. Хоча ми з Сергієм одноголосно зійшлися на думці, що фігура у неї навіть краща, ніж у подружки. Невідомо чого соромилася, загалом.
Інша річ, що не лише в цьому ми з ним були одностайні. Не було жодних сумнівів у тому, що ні я, ні Сірий не справили на неї особливого враження. Якби нас не було поруч, вона, м'яко кажучи, не засмутилася б. Серьога одразу це помітив: «Чую, ця відьма мені всі плани понівечить». Я не був обізнаний щодо його планів, знав лише, що він розраховував після пляжу час відвести Оксану до мене (дублікат ключів заздалегідь взяв) і як слід з нею порозважатись.
Товариш мій регулярно моїм житлом користується як полігоном для позашлюбних випробувань інтимного характеру. Я нічого йому на це не відповів. Не підтримав, але й не відмовляв. Нейтралітет беріг. Бо не здалася мені Марина відьмою. Просто поводилася не зухвало, з гідністю. Подружка попросила бути присутньою, ось вона і прийшла на допомогу. І все! Не тому, що їй з хлопчиками познайомитися кортіло.
Марина не купалася, тільки ніжки помочила. Стояла в задумі по щиколотки у воді. Хвилин за десять поверталася. І так без кінця. У черговий такий захід Сергій запитав у Оксани чому подружка нас ігнорує. З Оксаною вони вже мали ґрунтовну бесіду, після якої друг зізнався мені, коли ми за мінералкою відходили, що сьогодні вона йому точно «не дасть», і навіть ключа повернув.
Оксанка безтурботно махнула рукою:
-Не звертайте уваги, через хлопця страждає. В армію забрали, під весняний призов потрапив. Переболить та відійде. Взагалі-то вона класне і позитивне дівчисько, найкраща подружка моя, хоча ми всього рік дружимо. Тут вже познайомилися, після вступу. Вчимося на різних факультетах, але в одній общагівській кімнаті живемо.
Сірому соромно за "відьму" стало, він пошляк - але не бездушний. Коли дівчина повернулася, мій товариш навіть запропонував притягнути для неї платний шезлонг, щоб вона прямо біля води розташувалася. Марина посміхнулася, і чемно відмовила. Ми з другом вирішили Марину більше не чіпати. Він навіть кепкувати перестав, щоб не ображати делікатну душевну організацію, що проявлялась тугою у розлуці з коханим. А я просто усунувся від спілкування з нею, воно їй все одно було ні до чого.
Сергій повністю зосередився на Оксані, галантно обходив її, доглядав, і задерикувато в річку періодично тягав. Після однієї з таких вилазок з гордістю зізнався, що трохи полапав її у воді. Багато вона не дозволила, пальці з трусиків моментально прибрала. Зате не чинила опір погладжуванню сідниць, а під кінець, навіть на нахабний поцілунок з язиком відповіла! Загалом, попросив ключа назад, про всяк випадок.
Не маю поняття, чи скористався він ним чи ні, але плани його все ж таки були зруйновані. Хоча й не «відьмою» зовсім, а Силами природи, що оперативно зібрали чорні хмари над нашими головами за півгодини. З боку відкритої річки повіяв міцний, поривчастий вітер, почав накрапувати дрібний дощ. Відпочиваючий народ одразу зазбирався хто - куди. Довелося і нам йти з пляжу.
Сергій став відчайдушно просити Оксану не їхати в гуртожиток, а перечекати негоду в кафешці на набережній. Час був близько дванадцятої години дня, і в його розпорядженні залишалось ще кілька годин на логічне завершення чергового «пікапу». Судячи з залитої сонцем правобережної частини міста, небеса невдовзі мали прояснитися. Дівчата не погоджувалися, посилаючись на «занадто пляжний» зовнішній вигляд. Не могли вони собі дозволити зайти до пристойного закладу у такому вигляді.
А пляжні кафе не захистили б від західного вітру. То дрібниця, звичайно, але ось дрібний річковий пісок, піднятий ним у повітря, був не приємний. З комфортом можна було посидіти лише у закритому приміщенні. І тоді я ризикнув запропонувати піти до мене, випити по чашці кави, а за годину повернутися на вихідну позицію.Будинок мій на набережній знаходився, метрів за п'ятсот від того місця, де ми відпочивали. Я вказав на десятиповерхівку неподалік, навіть вікна на дев'ятому поверсі запропонував розглянути, і почав чекати на категоричну відмову з боку дівчат.
Аж надто мій «закид» на дешевий трюк був схожий, на кшталт, «на каву до мене йдемо, і в рот заразом візьмете». Хоча, особисто я справді на каву дівчат запрошував, незважаючи на хтиві помисли друга. Яке ж було моє здивування, коли я побачив сумнів в очах Оксани, яка явно розуміла, що на неї чекає у разі згоди.
Побачив їх (сумніви) і Сірий, що з жаром підхопив мою ідею, і щосили культивував її. Я був переконаний, що на мого товариша чекає жорстокий облом, бо очі Марини красномовно говорили про те, що їй моя пропозиція до душі не припала. Мені здавалося, що вона стане знаковою фігурою, просто відмовившись від цієї авантюри, і запропонує подружці йти з нами без неї. Чого, звичайно, Оксана ніколи не зробить.
Я не помилився, знаковою фігурою вона справді стала, але в зовсім іншій іпостасі. На наш подив, в особі Марини ми раптово знайшли підтримку! Дивувались цьому не тільки ми з Сірим, але, схоже, і сама Оксана, коли почула Марину:
-Ну що? Ходімо? Чого зараз у гуртожиток пертися? Дівчата на кухню одразу заженуть, вечерю готуватиме наша черга. Дашка (третя сусідка по кімнаті) борщ замовляла, засранка лінива. Як її зміна, так - картопля смажена. А як наша – розносоли їй подавай. У МакДон, он, нехай із Вєркою (четверта співмешканка) чухають, літо надворі, який нах борщ?». Ми просто зі сміху покотилися, переконавшись, що Маринка, абсолютно точно позитивне дівчисько, просто трохи не в дусі сьогодні.
Дощ почав посилюватися, і ми поспішили до мене, залишивши тимчасовий притулок під гіллястим кленом. Вже за десять хвилин вбігли до під'їзду. Тільки Сірий на вулиці затримався біля припаркованої машини. Він дещо в магазині прикупив заздалегідь, адже планував, що Оксану приведе в гості. Я знав, що у пакеті, який він урочисто ніс із собою, був елементарний чоловічий набір. Алкоголь (вино - коньяк), цукерки, цитруси та презервативи.
До мого холостяцького притулку завалилися галасливим, промоклим гуртом. Квартира у мене двокімнатна, дівчата відразу окупували спальню, щоб навести марафет. Я люб'язно запропонував їм послуги гарячого душу, і вони, як народ студентський, душем не розпещений, не відмовилися. По собі знаю, якою нудотною стає щовечірня традиція нагрівання води у металевому відрі на газовій плиті. І подальше купання в спартанських умовах, у раковини із пластиковим тазиком. Як згадаю – в жар кидає. У тому, що дівкам знайома ця ситуація – не сумнівався, за іронією долі вони навчалися у тому ж ВНЗ, який я закінчував. Щоправда, в іншому корпусі гуртожитку мешкали, але умови у всіх гуртожитках нашого універу були ідентичними.
Дівчата по черзі збігали у ванну, і незабаром, причепурені, сиділи в моїй вітальні, чекаючи на обіцяну каву. Сірий спробував запропонувати їм випити, але вони ухилилися від його частування. Натомість, коли я запропонував попити не просто каву, а каву з коньяком не вагалися й секунди, погодившись на такий мікс. Серьога залетів на кухню, і пританцьовуючи, оголосив мені з широкою усмішкою, що я – геній.
Пошепки оголосив, природно. А потім з упевненістю додав так само пошепки, озираючись на двері:
-Тепер я Оксанку точно «закадрив». Слухай, Сань, якщо вона раптом почне ламатися. Мовляв, соромлюся, друзі в сусідній кімнаті, незручно і т.д., зможеш Маринку прибрати звідси кудись? Вона, начебто, зрозуміла, що до чого і навіщо, може й сама допре, коли ми в спальню відійдемо. Але ти підстрахуй про всяк випадок, га?
Звичайно, я відповів, що докладу всіх зусиль до того, щоб у потрібний момент вони з Оксанкою залишилися наодинці в порожній квартирі. Пообіцяв навіть, що каву без коньяку питиму, щоб за кермо сісти у разі чого. І йому порадив не пити, на що він відмахнувся з усмішкою: «Евакуатор потім викличу, вперше чи що?».
Я розлив свіжозварену каву з великої, як я її називаю, гостьової турки. Долив по кілька столових ложок коньяку в три з чотирьох чашки, і розставив усе на тацю. Сірий спритно нашаткував на блюдо апельсини, банани та ківі. Довершив композицію великим гроном винограду, і ми урочисто внесли все це добро до вітальні.
Дівчата про щось шепотілись і хихотіли, сидячи на краєчку дивана.Обидві переодягнуті в спокусливі, коротенькі спіднички вільного крою, обидві у строкатих маєчках. Сергій врубав інтернет-радіо на моєму ноуті (щось спокійне і розслаблююче в стилі «Lounge»), і завалився в крісло, підтягнувши його до журнального столика.
Я ж розташувався за своєю старою середньоазіатською звичкою, прямо на підлозі, розглядаючи нігтики доглянутих пальчиків на ніжках обох красунь. У Оксанки вони були насиченого, яскраво-червоного кольору. Кричуща класика, так би мовити. А ось Маринка творчо до вибору лаку підійшла. Це я ще на пляжі помітив. Кожен нігтик був зафарбований одним єдиним кольором. Червоний, синій, жовтий, зелений та помаранчевий. І так на кожній ніжці.
Цим нехитрим заняттям (розгляданням) збентежив обох не на жарт. Ніжки засовалися, пальчики стали підтискатися. Це було так зворушливо. Посміхнувшись обом дамам, нарешті прислухався до прохань не ставити їх у незручне становище, і включився в загальну бесіду ні про що, і про все разом. Українське порно на ua.paprikolu.net. Атмосфера утворилась зовсім інша, відмінна від пляжної. Дівчата перестали нас боятися, Сергій завзято сипав анекдоти та байки, раз у раз недвозначно переглядаючись з Оксаною.
Алкоголь, що добрав градусів з гарячої кави, навіть у тій невеликій кількості, яку в напій було підмішано, досить швидко вплинув на наших подружок. Очі стали трохи хмільними, а промови - більш вільними та розкутими. Маринка взагалі перетворилася на повну свою протилежність. Жартувала, щебетала, сперечалася і обурювалася з кожного приводу. Дійсно виявилася доброю, дуже компанейською людиною.Про хлопця, який пішов до армії, навряд чи забула, але зуміла відсунути похмурі думки на другий план.
Тим часом минула година. Дощ надворі не припинявся. Хоча, можливо, навіть якби там світило спекотне сонце, навряд чи хтось із нас чотирьох захотів міняти затишну прохолоду будинку на пляж, який згодився лише як привід для особистого знайомства Сергія з Оксаною. За цю годину Серьога встиг «під шифром» із дружиною телефоном переговорити, виходячи, нібито, перевірити сигналізацію машини. А я ще раз по чашці кави з коньяком зварганив. Нарешті, о другій годині дня, мій товариш перейшов до активних дій. Щось шепнув на вушко Оксани, на що вона посміхнулася і ствердно кивнула головою.
Дівчина відставила чашку на журнальний столик, подала руку своєму кавалеру, і піднялася на ніжки, супроводивши весь цей процес солодким
-Мерсі.
Мовчки попрямувала до спальні, знаючи, що всі, всі розуміють, не маленькі. А Сірий з виглядом тріумфатора таки не втримався:
-Друзі .. ми це .. гхм .. гхм .. на півгодини відійдемо, не нудьгуйте (і тріумфально підморгнув мені). Маринка відповіла дотепним, не злим підколом: «Пливіть - пливіть, тільки за буйки не запливайте!
Сірий підкол зрозумів, і з усмішкою відповів так само:
-Обов'язково, мамуля! До того ж, у нас ціла пачка «рятувальних жилетиків» із собою.
І він пішов за білявкою, щільніше зачиняючи за собою двері до спальні.
Залишившись наодинці зі мною, Марина насамперед поцікавилася:
-Ви там як домовились? Нам кудись піти треба, чи тут перечекати?
Я був зачарований таким прямим підходом до справи з її боку:
-Не треба турбуватись поки з цього приводу, вони там зараз перетруть, якщо Ксюші буде ніяково - Сірий мені "тренькне". Тоді ми з тобою кудись від'їдемо.
Марина якось недобре посміхнулася, в'їдливо помітивши:
-Як у вас, бля, продумано все. Прямо, як у кіно шпигунському. Системи натяків, низка знаків, шифри, явки. І багато таких дуреп, як ми через цю квартирку пройшло?
Вона розлютилася не на жарт, це було помітно. Напевно, даремно я їй про умовний дзвінок зізнався, зіпсував настрій і поставив під загрозу успішне завершення операції. Становище слід було терміново виправляти.
Я пересів з підлоги до неї на диван, спитав:
-Та чого це ти? Які шпигуни? Яка система знаків? Просто мій друг дбає про душевний спокій тієї, з ким усамітнюється. Ти думаєш, було б краще, якби він тупо двері відчинив і крикнув нам, що ми маємо звільнити для них територію?
Марина справедливо заперечила (трохи заспокоївшись, на моє задоволення):
-Та який душевний спокій, якщо Оксана беззаперечно погодилася на пропозицію дружка твого піти з ним до спальні? Вона не робила з цього секрету, бо сама цього хотіла! І я тут сиджу лише тому, що вона цього хотіла! Ти реально вважаєш, що залишившись з ним віч-на-віч, вона могла почати ламатися, посилаючись на присутність друзів за стінкою? Та я просто на правду тебе розвела, коли спитала, що нам робити і де бути, от і все! Якщо хочеш знати, твоєму Сергію і слова сказати не дозволили, повір. Він зараз стоїть зі спущеними штанами, біля ліжка, якісним відсмоктуванням (вона зобразила рух голови зі складеними кільцем губками) насолоджується. Ксюха в цій справі фахівець і довго не вагається, якщо чоловік їй подобається. Хрін - за щоку, і вперед, назустріч долі.
Я був трохи збентежений одкровенням та отриманою інформацією інтимного характеру. Впевнений, це виразно читалося на моєму обличчі. Переможний вираз обличчя Марини служив найкращим підтвердженням цього. Я почував себе не те, щоб приниженим, але абсолютно ображеним. Мені треба було випити. Націдив собі чистого коньяку, перекинув у себе півчашки ароматного напою. Потім, мовчки, підвівся, і вийшов на балкон покурити.
Коли повернувся, Марина розгадувала сканворд, знайдений нею на поличці журнального столика. Наче нічого не сталося, голосно зачитала запитання:
-Аборигени Нової Зеландії?

-Маорі, - буркнув я у відповідь, і розлігся на підлозі, знову опинившись у полоні закинутих одна на одну струнких ніжок. Прислухався до звуків, що долинали зі спальні. Ритмічне постукування було знайоме мені з власного досвіду. Це спинка ліжка стикалася зі стіною, до якої стояла надто близько. Сергій старався щиро. Лунали й приглушені скрики. Як чоловічі, так і жіночі.
Легкі нотки збудження торкнулися моєї свідомості. Марина, яка виявилася досить «прошареною», а зовсім не дурним дівчиськом, також розуміла, що це за постукування. Але утримувалася від будь-яких коментарів, продовжуючи захоплено вписувати слова у вертикалі з горизонталями.
Складно сказати, що спонукало мене наважитися (швидше за все, коньяк + злість), але це все ж таки сталося. Я дотягнувся губами до її різнокольорових пальчиків, і покрив їх швидкою чергою дрібних сухих поцілунків. Марина здригнулася від несподіванки, і навіть не відразу знайшлася, що на це сказати, ошелешено дивлячись на мене зверху. А я не давав їй схаменутися, розвиваючи свій наступ. Губи ковзнули вже по щиколотках та литках, досягли колін.
Марина, нарешті, прийшла до тями, і в праведному жаху позадкувала від мене назад, задихаючись, надривно вимовляючи:
-Сашко! Ти чого? Я не така! Я не буду!
До цього моменту дівчина вже невимовно запарила мене безперервною зміною свого настрою. То вона біла і пухнаста, то агресивна і гидка. Загалом, совість дозволила мені зловити її за ніжки, схопити під коліна, і щосили сіпнути на себе. Спідничка моментально задерлася на поперек, і я протягнув свою жертву дупою, одягненою в скромні блакитні трусики з низькою посадкою, по поверхні дивана.
Вона забилася в моїх руках, наче куріпка. Але я був непоступливий. Тримав її міцно вже за стегна. Вона завмерла на мить, і різко прошипіла:
-Я зараз кричати буду, голосно кричати, чуєш?! Попереджаю!
На загрозу, що прозвучала, я заспокійливо відповів:
-Та не істери, я тільки полижу тебе трошки, і всьо.
На неї моя відповідь не подіяла:
-Не треба мене лизати, якщо потрібно буде – є до кого звернутися.
Але я вже не слухав її, і покривав ніжними поцілунками внутрішню поверхню стегон, піднімаючись усе вище та вище.
Розрахунок був на те, що якщо голосити почне, одразу відпущу. А коли кричати перестане, то після першого, і єдиного, крику ніхто й не прибіжить. Мало хто, і чому крикнув. Але минає секунда, друга, третя. Я вже до трусиків губами добираюся, вона продовжує відбиватися (втім, і не так люто вже), а крику все немає. Розумію, що його вже й не буде, надихаюся, беруся за краї брифів, і різким, авантюрним рухом зриваю їх по коліна.
Вона, звісно, у паніці. Всі її принади у мене, як на долоні. Шкіра виголеного лобочка проглядає крізь темне коріння, волосся проступає назовні. Це ще не щетинка, але вже є що підголити. Губки м'ясисті, рожево-червоні. Кліторок не збуджений, тому дуже малий. Простягаю руку вперед, і ловлю її кицьку пальцями. Стискаю пружну, наче мармеладну, плоть. Шепочу:
-А ну тихо, сучка. Не сіпайся, або болючіше буде.
Мені пощастило, що вона не з того розряду відчайдушних дівчаток виявилася, які постаралися б, незважаючи на біль, дотягнутися гострим коліном до моєї щелепи. Марина з переляку притихла, припинивши вириватися. Коротко, хоч і ненависно, дивилася на мене спідлоба. Опір був придушений. Я заспокійливо промовив, відпускаючи її:
-Так - от краще, дитинко, так краще. А тепер замри і замовкни.
Вона нічого не відповіла, і не стала перешкоджати подальшому стягуванню з неї одягу, що залишився. На диво швидко дівчина була зламана морально, і повністю підпорядкована моїй волі.
Я підняв її на ноги, велів обернутися навколо, продемонструвати переваги свого тіла. Залишився задоволений «оглядинами». Без одягу вона непогано виглядала, особливих вад і недоліків не виявилося. Груди невеликі, апетитні, на лисячі мордочки формою схожі. Сосочки загострені, кирпаті, з ореолом того ж кольору, що й статеві губки. Задниця хороша, не целюлітна, без розтяжок. Біла, як сметана, щоправда, зі слідами торішньої засмаги з обох боків. Але це дрібниця.
Її фізичний стан з лишком перекривав цей недогляд. Марина трохи відійшла від пережитого потрясіння, і несміливо промимрила:
-Можна двері в коридор прикрити? Я Сергія соромлюся. Вони там незабаром закінчать, і сюди прийдуть.
Я здивувався, що вона попросила про таку дрібницю, а зовсім не про припинення процесу. Але прохання її було задоволене, двері я зачинив, попередньо виставивши в коридор півпляшки коньяку та цукерки, щоб друзі не нудьгували, тепер уже за нашої відсутності.
Зачинивши двері, обернувся. Марина так і стояла пригнічено посеред кімнати, але тепер уже й від мене сором'язливо прикривала руками груди та лобок. Щічки рум'янилися, дівчина згоряла від сорому. Я рішуче рушив до неї, включаючи на час «лагідного хлопця». Припав до її губ ніжним поцілунком, спробував викликати реакцію у відповідь. Не вийшло, активності не було.
Тактика пряника відчутних плодів не давала. А ось «батіг» – допоміг. Як тільки повернувся до образу брутального самця – все пішло, як по маслу. Марина безперечно була схильна до принижень, і гріх було цим не скористатися.
Я грубо відкинув убік руки з грудей і лобка, заборонивши надалі прикриватися ними від мене. Дівчина слухалася. Безцеремонно запустив руку їй між ніжок, і не без задоволення виявив, що вона трохи збуджена. Нахабно поліз пальцями у піхву. Спочатку одним, потім другим, а насамкінець і двома одночасно. Поворушив ними всередині.
Потім вийняв їх назовні, і безперешкодно заштовхав у її байдужий рот. Брюнетка не кусалася, і не намагалася позбутися їх. Але й пристрасно посмоктувати, чи просто посмоктувати, без пристрасті, теж не збиралася. Іншу руку я завів їй за спину. Дотягнувся до сідниць, і спробував вторгнутися вказівним пальцем в угловинку, зі зморщеними, туго стягнутими краями, розташовану між ними.
Марина безмовно перехопила мою руку, виплюнула пальці з рота, і знову почала скніти:
-Ні, туди не можна ... Я цей отвір використовую тільки за прямим призначенням.
Словами не передати, який напад сказу напав на мене на той момент. Я схопив її за довге волосся, і ривком опустив на коліна, провернувши, заразом, на 180 градусів. Ткнув пальцем у спину, встановлюючи в коліно – ліктьову позицію.
Після того обидві її руки були заломлені за спину зовсім негуманним способом. Щоб не впасти з колін, їй довелося впертися в підлогу чолом. З полички журнального столика, що стояв поруч, я схопив моток широкого скотчу, і міцно зафіксував зап'ястя клейкою стрічкою. Аналогічним способом перетягнув її ніжки по щиколотках, і трохи вище за колінні чашки. Позбавивши Марину, таким чином можливості піднятися на ноги. Рот заклеювати не став, але попередив, що зроблю це, якщо галасуватиме.
Весь цей процес супроводжувався жалібним скавчанням і тяжким сопінням дівчини. І, проте, жодного слова заперечення, у зв'язку з тим, що відбувається, з її вуст не зірвалося. Закінчивши із зв'язуванням, насамперед оглянув її недоторканну «коштовність». Розтяг сідниці ширше, ознайомився з мальовничим краєвидом.
Очко було поголено на совість, значно краще, ніж лобок. Туге, намертво затиснуте. Приємного для очей відтінку кави. Схилився, і швидко провів по ньому язиком, зволожуючи своєю слиною. Марина млосно видихнула, здригнулася і мало не завалилася набік. Я втримав її за стегна, і безуспішно спробував вкрутити всередину вказівний палець. Додатково змастивши його природним лубрикантом з її ж піхви. Дівчина відчайдушно запротестувала, звиваючись усім тілом, безнадійно намагаючись не впустити мене всередину свого тіла з чорного ходу. Супроводила свої потуги усним благанням:
-Не треба туди, ну будь ласка.
Але я був непохитний. Мені вдалося втиснути в стиснутий сфінктер кінчик пальця. Подальше було справою техніки. Веретеноподібними рухами палець занурився в надзвичайно тісний отвір по саму основу. Моя жертва часто задихала, і засмикалась нижньою частиною тіла, намагаючись зіскочити з «непроханого гостя».
Її зусилля не мали успіху, палець вклинився глибоко, і одними обертаннями стегон позбутись його було неможливо. Я порадив їй припинити спроби запобігти неминучому, постаратися розслабитися і звикнути до нового відчуття. Хоч як це дивно, але вона справді постаралася, і оперативно себе опанувала. Притихла і навіть послабила залізну хватку анального сфінктера. Я рушив пальцем і виявив, що всередині стало вільніше.
Здійснюючи зворотно-поступальні рухи, середній палець тієї ж руки ввів у сусідню, більш гостинну дірочку. Великим же пальцем став неквапливо натирати набряклий кліторочок. Я нікуди не поспішав, рухи намагався витримувати в єдиному монотонному режимі. Вільною рукою стягнув до колін шорти з тісними трусами, дозволивши набряклому члену розправитися на всю довжину. Долонею тієї ж руки періодично тішив збуджену плоть, обманюючи її очікування. До певного часу відтягував радість першого проникнення в свою нову знайому.
Марина, тим часом, змирилася з чужорідним предметом у задньому проході, і навіть трохи підмахувати почала. Її галасливе сопіння скрасилося першими нотками ледь помітних, еротичних придихів. Саме час було переходити до другої фази анального дресирування. З певним ступенем зусилля, середній палець із соковитої піхви був переміщений вище, у компанію до вказівного.
Зустріли цей маневр був без особливої доброзичливості, але зі щирою спробою не противитися впровадженню додаткового елемента. Я усвідомлено збільшив ступінь ризику нарватися на щось природне, але не цілком приємне (перепрошую за малосимпатичні подробиці, але від них нікуди не подітися). Дівчина не була клізмована, і чим ширше розкривався її анус, тим вірогідніше ставала небезпека того, що продукти життєдіяльності її організму з'являться на мої очі у всій своїй непривабливій красі.
Шанувальником «копро» я ніколи не був і не буду. Тому з побоюванням промацав анальний канал зсередини. На щастя, нічого підозрілого не виявилося, і я значно сміливіше кілька разів прокрутив парою пальців у напрямку годинникової стрілки, і проти неї. М'яз сфінктера став зговірливішим, обіймаючи «дослідників» щільно, але вже не так вороже. Марина розкріпачилася, і стала відверто стогнати. Ще не на повний голос, але вже значно більш насичено. Підготовка до третьої фази тренування ануса завершувалася.
Через кілька хвилин пальці були витягнуті назовні і ретельно оглянуті. Нечистот, на моє моральне задоволення, як і раніше не виявлялося. Я дістався до пачки вологих серветок, на тій же поличці журнального столика, витягнув пару штук, і педантично протер ними кожен палець. Незважаючи на дике бажання трахнути, нарешті, дівчину, все ж таки вирішив ще більше потомити себе, та й її вже теж, очікуванням свята. Заховав здиблене тіло назад у труси, натягнув шорти, і зробив крок на балкон перекурити.
Марина, стомлена довгим стоянням на колінах в одній позі, сповна скористалася паузою, що виникла. Вона безсило завалилася на бік, кинувши мені в слід, чи ненависно, чи захоплено:
-Садист!
Я закурив, глибоко затягнувся запашним димком, блаженно видихнув, і коротко відповів:
-Ще який!
Весь час, поки мене не було, вона смиренно лежала, не подаючи колишніх ознак обурення. Поводилася не голосніше мішка з картоплею. Ймовірно, їй і самій цікаво було, чим усе це завершиться.
Під час куріння я трохи заспокоївся і ерекція ослабла. Час було розпочинати наступний раунд затяжної анальної битви. Перший бій виграно мною за очевидною перевагою, але війна не була завершена. Нічого не пояснюючи Марині, я вийшов у коридор, переступивши через неї, немов через колоду. На кухні перетнувся з Сірим, одягненим у мої домашні шорти. Він розреготався, реагуючи на мій здивований погляд, і вибачився, пообіцявши купити нові.
Навіщо він їх на себе натягнув, за наявності своїх, майже таких самих, залишилося для мене загадкою. Але мені для друга нічого не шкода, тому я відмахнувся і запитав:
-Скажи - но, друже. У тебе не різані банани лишилися?
Він розсміявся:
-Як? І ти за бананом?
З'ясувалося, що ми маємо ідентичні цілі. Коротко обмінялися з ним враженнями про дам, що дісталися один одному. Сірий дуже здивувався, що в мене з Мариною щось вигоріло. Я не став вдаватися до подробиць щодо певних складнощів при встановленні з нею контакту, відклавши їх «на потім».
Втім, і Сірий докладав стисло. Сказав лише, що йому справжня гуляща кішка дісталася. Хлопця постійного немає, але поки відсмоктувала, встигла двом різним кентам, які їй телефонували, зустріч на сьогодні пообіцяти. Причому, не відриваючись від процесу, з ними говорила. Хіба що, від прицмокування намагалася утримуватися. На закінчення підсумував:
-Блядь ще та, загалом, саме така, як я люблю.
Після цього вирвав із зв'язки банан, і рушив до спальні.
Я теж озброївся плодом, побільше та позеленіше, і повернувся до своєї «мучениці». Вона лежала все в тій же «позі ембріона», на лівому боці, безперервно смикаючи за спиною руками, що затекли. З собою я також приніс кілька презервативів, із власних запасів, і анальний гель – мастило. Встановив Марину в початкову позицію, і видавив трохи в'язкої, безбарвної субстанції без запаху на анальне колечко, що встигло закритися.
Оперативним рухом вмазав гель пальцем углиб, під незначний стогін дівчини. Потім дістав з упаковки латексний виріб і розкотив його по всій довжині пружного банана. Змастив гелем отриманий «снаряд», приставив до ануса, і обережно втиснув його на кілька сантиметрів. Марина жалібно зойкнула і інстинктивно сіпнулася вперед. Але я притримав її вільною рукою за ліве стегно, і продовжив заштовхувати тропічний фрукт у тісну дупу.
Моїй «піддослідній» було непереливки. Вона ледве стримувалась від протяжного стогону на весь голос. Але це мене не зупиняло. Я не заспокоївся, поки не впхнув повністю весь банан в її попку, що на очах втрачала невинність. Назовні залишився стирчати лише чорно-жовтий черешок. Здійснивши задумане, не зволікав більше секунди. Схилився над її вагіною, і увібрав у рот слизькі, солонуваті статеві губи.
Язиком намацав клітор, і почав інтенсивно масажувати його, здійснюючи періодичні вилазки вглиб піхви, за «жіночим нектаром». Судячи з реакції Марини, її тіло просто не знало, як реагувати - відчуття, що виникли, були занадто суперечливі.
З одного боку – біль, печіння та дискомфорт у задньому проході, з іншого – неймовірний приплив насолоди, викликаний агресивним, навіть кровожерливим, кунілінгусом. На подібний сценарій я якраз і розраховував. У результаті, хвилин через десять інтенсивних маніпуляцій її організм не знайшов нічого кращого, як пережити ураганний оргазм. Дівчина затремтіла дрібним тремтінням, забилася в неконтрольованих конвульсіях, буквально завила, сповістивши – таки сусідів про безчинства, що відбуваються в моїй квартирі, і почала бурхливо кінчати.
Я не давав їй спокою, невпинно працюючи язиком, поки вона не впала, вибившись із сил, на підлогу, голосно хапаючи ротом повітря, наче риба, викинута на берег. Коли вона намагалася віддихатися, мій твердокам'яний член, який дещо постраждав у тісному полоні, знемагаючи від перенапруги був, нарешті, випущений на волю. Порухом руки був натягнутий презерватив. Я не поспішав, стоячи над розірваною оргазмом на шматки Мариною, чекаючи перших ознак повернення до життя.
Не дочекався. Дівчина відновила подих, але продовжувала лежати нерухомо. Стан справ було виправлено за лічені секунди. Я прихопив її руками за стегна і поставив навколішки. Не промовивши жодного звуку, вона, звично вже, вперлася обличчям у підлогу. Більшого мені й не потрібно - захід на вихідну позицію, прицілювання, і уявна команда самому собі: "Батарея, по противнику прямим наведенням, вогонь!".
Я не просто увійшов до своєї підопічної. Я буквально встромив у її змучену щілину свою «рапіру» по самий «ефес». Марина мляво охнула, і пробурмотіла щось безладне. Я рушив стегнами назад, ніби перезаряджаючи свою "гармату", і зробив повторний "залп", ще раз увігнавши член усередину на всю довжину. Виснажена Марина, раптово, і вельми несподівано для мене, знову почала кінчати, віддаючи цього разу останні залишки сил. Вона навіть простогнати, як слід, не змогла. Видала якийсь свистячий шиплячий звук. Пригадала, як водиться, свою маму, покликавши її по допомогу. Судорожно сіпнулася кілька разів на члені, і обм'якла, провалившись у забуття.
Банан, що залишався досі в її задньому проході, справив справді приголомшливий ефект не лише на дівчину. Він і мені доставити встиг неймовірне задоволення. Перебуваючи за тоненькою перегородкою, він приємною вагою навалився на член зверху, і створив додаткове тертя. Незважаючи на те, що Марина, точніше її свідомість, вже вибула з «перегони озброєнь», я продовжив рухатися всередині її тіла, маючи намір винагородити свого «бійця» за «доблесну службу».
Десятка фрикцій вистачило для того, щоб заплющити очі, і з лютим гарчанням, переживаючи казкові відчуття, виплеснути з себе весь запас с. Майже відразу після «роззброєння», я залишив піхву змученої дівчини і перевалився на спину. Презерватив з порцією остигаючої сперми стягнув з розслабленого, зав'язав вузлом, і загорнув у вологу серветку. "Битва за Дніпро", як і багато років тому, залишилася "за нашими".
Додам, що пригоди того дня на цьому не скінчилися. Це лише перша частина оповідання. Другу частину чекайте на сайті найближчим часом...