Дама була вмерти, яка гарна. Брюнетка. Коротко стрижена. Риси обличчя було видно лише у профіль, але відрізнялися виразністю. Одягнена зі смаком. У білих штанях, що обтягують сіднички, модних і популярних в описуваний мною період. У бірюзовому топі, що майже не прикриває дивовижний животик. Від вечірньої прохолоди красуня рятувалась легким жакетиком, у тон штаням. У що була взута, розглянути з місця мого огляду не вдалося. Та це й неважливо було, за великим рахунком. Ніколи досі не відрізняючись боязкістю щодо знайомства з дівчатами, не став я зраджувати своїм звичкам і цього разу. Впевненою ходою попрямував до чарівної незнайомки, усвідомлюючи по ходу справи, що переді мною не юне дівчисько - ровесниця, а молода жінка років двадцяти п'яти - шести...