Іноді так відбувається, що все грає проти тебе. Ну ось, бляха, якось так все невдало складається, що просто не знаєш, що з усім цим робити. У буквальному розумінні. І цілими днями ти тільки чекаєш чогось. Чогось такого, що за одну секунду змінить перебіг цього вже порядком остогидлого і безрадісного життя. І, що найсмішніше, ти усвідомлюєш, що просто так нічого не буває. І тим більше — «за просто так» не роздають шанси на те, щоб «взяти-і-перевернути-своє-життя-з-ніг-на-голову». Але… Саме те, що навколо одні суцільні «але». І ти продовжуєш вірити в те, що подібне можливе і коли-небудь станеться саме з тобою...