З неба лилося, наче з відра. Довгий лімузин, прошарудівши шинами по гравію, підкотив до прихованого між дерев ганку. Високий ґанок з різьбленими перильцями не був освітлений повністю, світло лише позначало сходи. З лімузина вийшов чоловік, стрімким кроком він обігнув машину спереду і відчинив задні дверцята. Звідти вийшов ще один, галантно подав руку дамі, точніше, дівчині років п'ятнадцяти, потім ще одній. Сторонній спостерігач, якби він був тут, дуже б здивувався, побачивши цих дівчат, адже вони були схожі як дві краплі води. Водій тримав величезну парасольку над прибулими...