Іноді так відбувається, що все грає проти тебе. Ну ось, бляха, якось так все невдало складається, що просто не знаєш, що з усім цим робити. У буквальному розумінні. І цілими днями ти тільки чекаєш чогось. Чогось такого, що за одну секунду змінить перебіг цього вже порядком остогидлого і безрадісного життя. І, що найсмішніше, ти усвідомлюєш, що просто так нічого не буває. І тим більше — «за просто так» не роздають шанси на те, щоб «взяти-і-перевернути-своє-життя-з-ніг-на-голову». Але… Саме те, що навколо одні суцільні «але». І ти продовжуєш вірити в те, що подібне можливе і коли-небудь станеться саме з тобою...

- Скільки разів я просив тебе не робити цього, га? Ти хтива самка, тільки й норовиш, що сховатися в темний кут і задовольнити свою дірку! Ти схиблена на сексі, брудна, розпусна тварюка! Моя мати має рацію, мені не слід було одружуватися з тобою! Ну що ти мовчиш? Вона втомлено заплющила очі і навіть не намагалася чинити опір, оскільки це було марно - поки він не випустить пару. Її покірність тільки ще більше розпалювала його гнів, він різко розгорнув її обличчям до стіни і просунув руку в поли халату, що розійшлися...

Дама була вмерти, яка гарна. Брюнетка. Коротко стрижена. Риси обличчя було видно лише у профіль, але відрізнялися виразністю. Одягнена зі смаком. У білих штанях, що обтягують сіднички, модних і популярних в описуваний мною період. У бірюзовому топі, що майже не прикриває дивовижний животик. Від вечірньої прохолоди красуня рятувалась легким жакетиком, у тон штаням. У що була взута, розглянути з місця мого огляду не вдалося. Та це й неважливо було, за великим рахунком. Ніколи досі не відрізняючись боязкістю щодо знайомства з дівчатами, не став я зраджувати своїм звичкам і цього разу. Впевненою ходою попрямував до чарівної незнайомки, усвідомлюючи по ходу справи, що переді мною не юне дівчисько - ровесниця, а молода жінка років двадцяти п'яти - шести...